Текст песни
А нам із тобою ні слова, ні дотику –
Збирати плоди у садах самоти,
І відстань для спокою, а близькість для докору,
Де я починаюсь зупиняєшся ти.
Бо відчай у тиші на горлі зав’язаний,
І спокій умовний, а безмовність в’язка,
Я нею з тобою як словом пов’язаний,
Як доторк пера з білизною листка.
Досяжність лишає нам право на слабкості,
На чіткість неясності, і смуток ниток
В яких нам з тобою вдалося в невчасності,
Ділити нещастя щасливий куток.
В холодних під’їздах притулку шукатиме,
Незнайдений час для незнайдених губ,
Мені бракуватиме, тебе бракуватиме,
Твоїх незбудованих мною споруд.
Холодної кухні, і теплого посуду
Твоїх ледь вловимих вагання частот,
Для нашого болю й загального осуду,
Шукати нових у зізнаннях пустот.
Якщо вже наш біль нас обох обирає,
І тиша лякає та не розділя,
Можливо межі що ввижалась немає,
Можливо цей страх це єдина межа.
Перевод песни
And you and I have no words or touch -
Gather fruit in the gardens of solitude,
And distance for rest, and closeness for reproach,
Where I start you stop.
Because despair in silence is tied in the throat,
And peace is conditional, and silence is viscous,
I'm connected to you as a word,
Like touching a pen with a linen leaf.
Reachability leaves us entitled to weaknesses,
On the clarity of ambiguity, and the sadness of the threads
In which you and I succeeded in timelessness,
Share misfortune happy corner.
She will seek refuge in the cold entrances,
Unfounded time for unfounded lips,
I will miss you, I will miss you,
Your buildings I have not built.
Cold kitchen and warm dishes
Your barely perceptible frequency fluctuations,
For our pain and general condemnation,
Look for new voids in confessions.
If our pain chooses us both,
And silence frightens and does not divide,
Maybe there is no limit,
Maybe this fear is the only limit.