Текст песни Анастасия Слободянюк - Несвідомість моя. Безтяма.
- Исполнитель: Анастасия Слободянюк
- Название песни: Несвідомість моя. Безтяма.
- Дата добавления: 17.04.2019 | 22:15:13
- Просмотров: 246
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
І.Несвідомість моя. Безтяма.
Срібні ночі, та золоті зірки,
Але сниться глибока яма,
В яку падаєш і не бачиш руки.
Туди кличуть. Тебе там чекають.
Кажуть, тепло. хоча й зима.
Вони очі твої торкають,
Закривають. Попереду - тьма.
ІІ.
Несміливо ступаєш у жар.
І вогонь підходить до пальців,
І так швидко німіє рука,
І сіпАється, мов у танці.
Голос точить вушні барабани,
А ти і не маєш тікать,
Твоє горло чарує сопрано,
Та не можеш нічого сказать.
ІІІ.
Далі йдеш, не боїшся нічого,
Очі топляться в синім тумані.
Страшно лиш від мовчання пустого,
Що веде в похотливу оману.
Липкі стіни, гаряче повітря,
Дим кругом, наче хтось горить,
Дика птиця висить на вістрі
І тихенько ниє,пищить.
ІV.
Мряка повна, нема ні просвІтку,
Страшні тіні блукають навколо,
Он когось посадили в клітку,
А он там хтось ступає кволо.
Навіть зараз тобі не страшно,
Ти так впевнено йдеш до цілі,
І вогонь в очах не гасне,
Хоч довкола лихі заметілі.
V.
Але далі... ти бачиш світло!
Тихо промінь крізь шибку рветься,
Щось маленьке там поруч сіло,
І вже скоро до тебе крадеться.
VI.
Те створіння з собою кличе,
А ти йдеш, бо нічого не страшно.
Живе сонце до тебе все ближче
Підпливає в "ночвах" поважно.
Хоч би хтось та щось пояснив,
Ти бідкАєшся, бо нічого не знаєш.
Твоє тіло твій дух полишив...
Спокій свій тепер ти шукаєш.
VII.
І в кінці своєї дороги
Ти зрозумієш нарешті:
Треба пройти всі тривоги,
Щоб потрапити в Рай нарешті.
Літо 2015 року.
Перевод песни
AND.My unconsciousness. Silent.
Silver nights and gold stars,
But dream a deep pit,
In which you fall and do not see your hand.
They call there. They are waiting for you there.
They say warmth. though winter.
They touch your eyes,
Close. There is darkness ahead.
II.
You're stepping into the heat.
And the fire goes to the fingers,
And so quickly a dumb hand
And it creeps in like a dance.
The voice sharpens the ear drums,
And you don't have to run,
Your throat charms soprano,
But you can't say anything.
III.
You go on, you're not afraid of anything,
Eyes drown in blue fog.
Only scary silence is empty,
Which leads to lustful delusion.
Sticky walls, hot air,
Smoke around like someone is burning,
Wild bird hanging on the edge
And quietly whines, squeals.
IV.
The mud is full, there is no light,
Scary shadows roam around,
He put someone in a cage,
And he is someone stepping on there weakly.
Even now you're not scared,
You are so confident in your goal,
And the fire in the eyes does not go out,
Although the wicked are around.
V.
But then ... you see the light!
A silent beam through the window is torn,
Something small there near the village,
And it's coming to you soon.
VI.
That creature calls to himself,
And you go because nothing is scary.
The sun is growing closer to you
Sails in "nights" seriously.
At least someone explained something,
You're miserable because you don't know anything.
Your body has left your spirit ...
Now you seek your peace.
VII.
And at the end of his journey
You will finally understand:
You have to go through all the anxiety,
To get to Paradise at last.
Summer 2015.