Текст песни
Насоопліч повіді вітер роки натрусив,
вже й в мене врожай, що його не збереш за пащину,
та коли загмирить душа, утіка від грози,
я маю мій прихисток вашу, бабусю, хустину. (2)
Потріскує вогник, напевно, нагрілася піч,
Бабуся відкриє дверцята, полінце підкине,
Зітхне світанково натомлена півнями ніч,
от-от свій місток неохоче у день перекине.(2)
Я згадую день, у той час, що не знав про межу,
Так тепло стає, і так світло і мило й дитинно,
Я гаміч щоденний мов яблуко з гілки струшу,
і душу вдягаю у вашу бабусю хустину (2)
Шукаю стежину, що пахне осіннім дощем,
де хрущ у руці, й де зозульку торкаюсь вустами,
Де в вашій хустині біжу я услід за дощем,
Щоб знову вернутись до хати що світиться вами (2)
Перевод песни
Nasooplich povіdі vіter rocky natrusiv,
I’ve got a hand in me, you won’t save him for the cow,
if you pacify the soul, utika vid grosi,
I may my whistles, your grandmother, hustina. (2)
Potrisku vognik, chanted, heated,
Babusya vіdkriє doors, half a month,
Zіthna svіtankovo natlena pіvni nіch,
from-from svіy mіstok reluctantly at day perekine. (2)
I guess the day, at that hour, without knowing about the interval,
So warm is old, and so light and sweet and cute,
I gamich schoddenny mov apple y g_lki pear,
I am taking a soul from your granny Khustin (2)
I’m joking stitch, I smell like an old board,
de Khrushchev at rutsі, th de zozulku am hanging around
De in your hustin bizhu I am at the board,
Schob again come back to hachi scho to be with you (2)
Официальное видео