Текст песни
Все гаразд, послухай, все насправді гаразд.
По зимі міста – ніби бідні двори працьовитих ґазд,
де коліна голі і зелень, а решта все не як слід,
але груша цвіте, а за нею сливка і глід,
і на тому триває рід.
Все триває – встають тумани, ідуть дощі і стоять доми.
Ну хіба що ті, хто не перебрів цієї зими,
зачіпаються пір’ям крил за електричні дроти,
і в останніх посмішках кривлять тоскно німі роти –
ніби кажуть, забудь, пусти.
Все тримає – тремтять міські золоті світла уночі,
і люди одне одному залишають свої ключі,
і разом пригадують або це, або те, і сміються через пусте.
І різні музики випливають на вулиці із осель.
І навіть якщо душа твоя – найпустельніша із пустель,
то і з неї щось проросте.
Перевод песни
It's okay, listen, it's really okay.
In the winter, the cities are like the poor yards of hardworking lads,
where the knees are bare and the greens, and the rest is not right,
but the pear blossoms, and behind it is cream and hawthorn,
and the lineage continues.
Everything goes on - fogs rise, it rains and houses stand.
Well, except those who didn't go over this winter,
catch the feathers of the wings for the electrical wires,
and in the last smiles they mourn their silently mute mouths -
as if saying, forget it, let it go.
All holds up - the city's golden lights shimmer at night,
and people leave their keys to each other,
and together they remember either this or that, and laugh at the empty.
And various musicians come out from the streets.
And even if your soul is the most desert of the deserts,
then something will sprout from it.
Смотрите также: