Текст песни Лесь Подерв'янський - король Литр

  • Просмотров: 225
  • 0 чел. считают текст песни верным
  • 0 чел. считают текст песни неверным

Текст песни

Король Літр
Трагедія
Дійові особи
Король Літр, хтивий, безпринципний і божевільний алкаголік.
Корделія, улюблена донька Короля, хвороблива квітка з червоними очима і скаженою пиздою.
Рейгана і Гонерілья, неулюблені донькі Короля, брудні та закомплексовані лізбіянки.
Едгар, цинічний гвалтівник собак та кіз, згодом статечна людина, член суспільства, депутат палати лордів.
Едмунд, життєрадісний споживач екскрементів, санітар лісу і друг природи, згодом статечна людина, член суспільства, професор Кємбріджського універсітєту.
Кєнт, хуліганствующій підліток.
Мєнт, лягавий падло.
Йорік, патворний нєдоносок, начітавшійся Заратустри. На початку п'єси - блазень, згодом - статечна людина, вождь англійського народу.
Привід, опудало в білім простирадлі, під пахвою несе кнігу "Тімур і його команда".

Дія відбувається в Англії в епоху похмурого середньовіччя.

Дiя перша.
Сцена зображує собою пляж, забруднений пляшками, гандонами і собачим гівном. Посередині всього цього хазяйства сидить Король Літр. Його вигляд не важко уявити, спираючись на все вишезгадане. У ніг Короля мішок з пляшками. Він по черзі дістає їх звідти і саморобною дротинкою спритно витягує з пляшок корки, вдавлені туди волохатими пальцями не маючих штопору волоцюг.

Король Літр.
Ітак, замовкли струни сладкозвучні,
З пизди стирчать всі грифи балалайок,
А в жопі жевріють жоржини та жар-птиці…
Я роздав на хуй все. Все, шо роками пиздив
І пер, згинаючись, до себе у комору,
А потім, запираючись в сортирі,
І там, згасаючи від смутку та зневіри,
Я нігтєм вицарапував на стінці скажені цифри,
Рахував і плакав, пердів беззахисно,
В тупему скаженінні зубами скреготав,
І дикий сморід, цей дух гівна
На вільних білих крилах
Вповзав мені у серце, як гадюка,
І люто в душу срав.
Людськая заздрість, та посмішки, та плітки за спиною,
Шо хуя вже не тільки, шо встромить,
А й навіть вийнуть стало неможливо. Бо я, статечний дід і патріарх, засновник роду, міста і країни -
Герой національний!
Як відомо, герої не їбуться і не сруть!
Не кажучи про те вже, шо ніхто з них в дитинстві не дрочив!
О, як мені це все настоїбенило! Піздєц!
Їбав я всі ці гімни і кантати,
Всю малахв'ю бенкетів і прийомів,
Коли замість того, щоб когось вжарить
Повинен довго й нудно ти пиздіти
І слухати пиздьож такий же самий.
Я все роздав: всім жебракам, ханигам,
Всім підарасам, йобнутим шакалам:
Нехай вони внесуть корисний внесок
В суспільне будівництво!
Хай їбошать, а я це все їбу!

З цими словами Король Літр голосно пердить.Входить Корделія - хвороблива квітка із скаженою пиздою.

Король Літр.
Як ти живеш, моя вонюча квітка?
Корделія.
Дивись, татуню, я знайшла гандона.
Він зовсім цілий, зроблений в Ганконзі.
З його сріблястих пелюстків, як перли
Стікають сльози росяні яскраві…
Літр.
Не перли то, то малахв'я вонюча!
Це концентрація тих виблядків поганих,
Шо повзають, як блядські мандавошки
По аглицькій землі!
Корделія.
Татуню, милий! Якій же ж ти розумний та приємний!
Їбись конем всі хахалі противні!
Ці коні з яйцями, ці хижі до мінєту губаті кажани!
Коли я з вами, тоді про них я зовсім забуваю…
Король Літр (хтиво пестить її).
Я теж, дочурка, більше полюбляю тебе їбать,
Ниж тих блядєй заразних твоїх сестер,
Немолодих і глупих, до того ж і негарних лізбіянок!

Входять Рейгана і Гонерілья, брудні та закомплексовані лізбіянки.

Гонерілья.
І шо він в ній найшов? Я в сто раз лучшє!
Король Літр.
Тебе зачав я в пьяному угарі:
Кричав кажан і бився вітер в стелю,
Матуся плакала і реготав пугач.
Тож не пизди!
Рейгана.
Ну, а мене?
Літр.
Тебе так само: на стайні
Раком серед кіньських храпів.
Копита страшно били по підлозі
І комашня летіла на вогонь,
І сумно-сумно каркала ворона…
Корделія.
Ну, а мене?
Літр.
Еге-е!.. Тебе зачав я разом із товаришем,
Його я драв п

Перевод песни

король Литр
трагедия
действующие лица
Король Литр, похотливый, беспринципный и сумасшедший алкаголик.
Корделия, любимая дочь Короля, болезненная цветок с красными глазами и бешеной пизду.
Рейгана и Гонерилья, нелюбимые дочери короля, грязные и закомплексованные лизбиянкы.
Эдгар, циничный насильник собак и коз, впоследствии порядочный человек, член общества, депутат палаты лордов.
Эдмунд, жизнерадостный потребитель экскрементов, санитар леса и друг природы, впоследствии порядочный человек, член общества, профессор Кембриджського университету.
Кент, хулиганствующий подросток.
Мент, легавая падаль.
Йорик, патворний недоносок, начитавшийся Заратустры. В начале пьесы - шут, затем - порядочный человек, вождь английского народа.
Привод, чучело в белом простыне, под мышкой несет книгу "Тимур и его команда".

Действие происходит в Англии в эпоху мрачного средневековья.

Действие первое.
Сцена изображает собой пляж, загрязненный бутылками, гандон и собачьим говном. Посреди всего этого хозяйства сидит Король Литр. Его вид не трудно представить, опираясь на все вишезгадане. У ног Короля мешок с бутылками. Он по очереди достает их оттуда и самодельной проволочки ловко извлекает из бутылок пробки, вдавленные туда мохнатыми пальцами не имея штопора бродяг.

Король Литр.
Итак, замолчали струны сладкозвучни,
С пизды торчат все грифы балалаек,
А в жопе тлеют георгины и жар-птицы ...
Я раздал на хуй все. Все, шо годами пиздив
И пер, сгибаясь к себе в комнату,
А потом, запираючись в сортире,
И там, угасая от грусти и уныния,
Я ногтей вицарапував на стене бешеные цифры,
Считал и плакал, перд беззащитно,
В тупое скаженинни зубами скрежетал,
И дикий запах, этот дух говна
На свободных белых крыльях
Вползал мне в сердце, как змея,
И яростно в душу срав.
Людская зависть, и улыбки, и сплетни за спиной,
Что хуя уже не только, шо вонзит,
А даже вийнять стало невозможно. Я, степенный старик и патриарх, основатель рода, города и страны -
Герой национальный!
Как известно, герои не ибуться и не срут!
Не говоря о том уже, шо никто из них в детстве не дрочил!
О, как мне это все настоибенило! Пиздец!
Ебал я все эти гимны и кантаты,
Всю малахвью пиров и приемов,
Когда вместо того, чтобы кого-то жару
Должен долго и нудно ты пиздеть
И слушать пиздьож такой же.
Я все раздал: всем нищим, ханыга,
Всем пидарасы, ебнуться шакалам:
Пусть они внесут полезный вклад
В общественное строительство!
Пусть ибошать, а я это все ибу!

С этими словами Король Литр громко пердить.Входить Корделия - болезненная цветок с бешеной пизду.

Король Литр.
Как ты живешь, моя вонючая цветок?
Корделия.
Смотри, папа, я нашла гандон.
Он совсем целый, сделанный в Ганконзи.
С его серебристых лепестков, как жемчуг
Стекают слезы росяные яркие ...
Литр.
НЕ жемчуг то, то малахвья вонючая!
Это концентрация тех виблядкив плохих,
Что ползают, как блядские мандавошки
По аглицких земле
Корделия.
Татуню, милый! Какой же ты умный и приятный!
Ибись конем все любовника противные!
Эти лошади с яйцами, эти хищные к минета густоволосые летучие мыши!
Когда я с вами, тогда о них я совсем забываю ...
Король Литр (сладострастно ласкает её).
Я тоже, дочурка, больше люблю тебя бать,
Ниж тех блядей заразных твоих сестер,
Пожилых и глупых, к тому же и некрасивых лизбиянок!

Входят Рейгана и Гонерилья, грязные и закомплексованные лизбиянкы.

Гонерилья.
И что он в ней нашел? Я в сто раз лучше!
Король Литр.
Тебя я стал в пьяному угаре:
Кричал летучая мышь и бился ветер в потолок,
Мама плакала и хохотал филин.
Поэтому не пизды!
Рейгана.
Ну, а меня?
Литр.
Тебя так же: на конюшне
Раком среди киньських храпов.
Копыта страшно били по полу
И насекомые летела на огонь,
И грустно-грустно каркала ворона ...
Корделия.
Ну, а меня?
Литр.
Да-а! .. Тебя я стал вместе с товарищем,
Его я драл п

Смотрите также:

Все тексты Лесь Подерв'янський >>>