Текст песни Марк Лівін - коли...
- Исполнитель: Марк Лівін
- Название песни: коли...
- Дата добавления: 08.11.2020 | 02:10:16
- Просмотров: 181
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
Коли я помирав, тебе не було поряд. Це був ранок, це був грудень і найменше, чого мені хотілося в цей день - відчувати, що всьому приходить кінець. Я би із радістю дивився телевізор, або ж читав книжку, я би із задоволенням вдихав аромат золотистої кипи твого волосся, але натомість я помирав. Людям дарують надію для того, щоби вони жили. Коли надію в них забирають, вони віддають дух свій Всевишньому.Коли я помирав, на вулиці сірою мрякою ширився світанок. Небо було застудженим, сипав дрібний, надокучливий сніг, десь у підворотні самотнім вовком завивав вітер. Чи був я нещасним, чи був я у відчаї - не пригадаю. Мерці часто не пам`ятають всілякої маячні зі свого життя, тим паче якщо вона пов`язана із почуттями. Мені колись казали, що смерть та розлука - найгірше з десяти тисяч печальних діянь та подій в житті людини. Гірше за це може бути лише смерть від розлуки.
Я не можу сказати, що щось пішло не так чи вийшло з-під контролю. Все цілком прогнозовано: якщо ти покохав, колись неодмінно настане день, коли ти в муках вмиратимеш разом зі своїми почуттями. Немає нічого вічного та все минає - це дві речі, котрі керують Всесвітом від часу його створення. Навіть Творець колись закінчиться - це неодмінно станеться. Тоді зорі поганусть, а світ поглине темрява. Люди, можливо, й переживуть свого Творця, тільки вік по його смерті для них буде недовгим. Де ви бачили, щоби комусь вдалося прожити більше дня бодай без однієї зірки над головою?
Коли я помер, ти навіть не відчула цього. Швидше за все ти снідала смачними круасанами поряд із тим, хто вже незабаром, як і я, помиратиме від твоїх чарів. Був ранок, близько 8-ї, за вікном починався звичайний, як і 364 інших, день і мій Всесвіт вибухав мільярдами дрібних сузірь. Твоє ім`я сотнями повторів зривалося із моїх вуст, я ловив болісні флешбеки і, повір, я хотів би, щоби все це тривало вічно. Але наперекір моїм бажанням, після вибухів все згасло. Мій Всесвіт поринув у темряву, освітити яку було під силу тільки твоїй любові. Але тебе не було. І я помер.
Коли я помер?
Перевод песни
When I was dying, you were not around. It was morning, it was December, and the least I wanted that day was to feel that everything was coming to an end. I would enjoy watching TV or reading a book, I would happily inhale the scent of the golden clump of your hair, but instead I died. People are given hope to live. When hope is taken away from them, they give their spirit to the Most High.When I was dying, dawn was spreading in the gray mist on the street. The sky was cold, pouring small, annoying snow, somewhere in the gate a lone wolf howled in the wind. I don't remember whether I was unhappy or desperate. The dead often do not remember all sorts of delusions from their lives, especially if it is associated with feelings. I was once told that death and separation are the worst of ten thousand sad deeds and events in a person's life. Only death by separation can be worse than this.
I can't say that something went wrong or got out of hand. Everything is completely predictable: if you fell in love, someday the day will surely come when you will die in agony with your feelings. Nothing is eternal and everything passes - these are the two things that have ruled the universe since its inception. Even the Creator will end someday - it will definitely happen. Then the stars will rot, and the world will be swallowed up in darkness. People may survive their Creator, but the age after his death will not be short for them. Where have you seen someone manage to live more than a day without even one star over their head?
When I died, you didn't even feel it. Most likely you had breakfast with delicious croissants next to those who will soon, like me, die from your charms. It was morning, about 8 o'clock, outside the window began a normal day, like 364 others, and my universe exploded with billions of small constellations. Hundreds of repetitions of your name came out of my mouth, I caught painful flashbacks and, believe me, I would like it to last forever. But contrary to my wishes, after the explosions everything went out. My universe plunged into darkness, which could be illuminated only by your love. But you weren't there. And I died.
When did I die?