Текст песни Микола Воловик і Люцина Хворост - Розмова
- Исполнитель: Микола Воловик і Люцина Хворост
- Название песни: Розмова
- Дата добавления: 02.12.2019 | 09:28:03
- Просмотров: 240
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
– Як непотрібен – я піду?Що я на це сказати мушу?
Що усмішка, як на біду,
вже розтопила змерзлу душу?
Що півгодини цих мені
вже півжиття не вистачало?
На тлі байдужості й брехні
мов пісня бесіда звучала!..
Що спільна мова – то є дар,
який єднає і лікує?
...А ми вже стомлені від свар,
і нам усім давно бракує
порозуміння і тепла,
а, може, й трішечки любові...
А в нас – проблеми і діла,
та ще й біда напоготові...
(І де береться, навісна?
На скроні тіпнеться прожилка...)
– Ідіть.
...Буяє вже весна...
Я не така вже й сильна жінка...
Перевод песни
- How unnecessary - will I leave?What should I say?
What a smile like trouble
already melted the frozen soul?
What a half hour of these to me
already half a life was not enough?
Against the background of indifference and lies
like a song conversation sounded! ..
What a common language is a gift,
who unites and heals?
... And we're tired of quarrels,
and all of us are long gone
understanding and warmth,
and maybe a little love ...
And we have problems and deeds,
and even trouble at the ready ...
(And where does it come from, hinged?
There is a vein on the temple ...)
- Go.
... It's spring already ...
I'm not that strong a woman ...