Текст песни
Нас питають, якого ми роду
I на кого гартуєм штики, —
Та ж то ми на вратах Царгоро- ду
Залишили донині щити.
Та ж то наша широка долоня
Так стискала залізо мечів,
Що стогнала зухвала Варшава
І москаль мимоволі тремтів.
Ми водили в Москву Сиґізимунда,
Під Полтаву варязькую рать.
Ми карали Росію за Суздаль,
За Базар ми ще будем карать.
І ще скажемо: "Досить вже, досить!"
А дух помсти освятить наш чин.
І ще будуть пальці прилипати
До насичених кров'ю мечів.
Хай горить пограбована хата
І в руїнах лежить Чигирин.
Стане степ українцеві братом.
Захороннеє місце — яри.
Нас далеко у світі всі знали,
Пам'ятали поляглих ми кров,
Ми загарбників люто карали
I карать починаємо знов!
Перевод песни
We are asked what kind of we are
For whom I am hardened, -
The same thing we are at the gates of Tsargoroda
Shields left to this day.
The same is our wide palm
So the iron was swirling
What dared Warsaw dared
And the Muscovite was unwittingly trembling.
We took Sigizimund to Moscow
Under the Poltava Varangian army.
We punished Russia for Suzdal,
We will punish the Bazaar.
And let's say: "Enough, enough!"
And the spirit of revenge is to sanctify our rank.
And still there will be fingers sticking
To the blood-filled swords.
Let the robbed hut burn off
And in the ruins of Chigirin.
Become a steppe Ukrainian brother.
The burial place is yar.
We were far away in the world all knew
We remembered the fallen blood
We invaders fiercely punished
I start to punish again!
Смотрите также: