Текст песни Нічлава - Історія
- Исполнитель: Нічлава
- Название песни: Історія
- Дата добавления: 03.03.2018 | 19:15:30
- Просмотров: 531
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
Ілюзією прожитих віків,Поетами написаних історій.
В маленькім місті крізь полон дощів
Навік зустрілись дві крилаті долі.
Словами не можливо розказать,
Як ті серця замріяно кохали.
в таке не міг повірить навіть Бог.
Вони ж під небом високо літали.
Таких історій дуже мало на землі,
Вони кохали дуже сильно й до нестями.
Їм дуже заздрили всі очі злі
Та не зломать любові, яка жила віками.
Дивився в її очі він, тонув,
Для неї вж він був просто ідеалом
Ніхто б тоді ніколи не збагнув,
Що може все завершитись провалом.
Чи може Бог дивився не туди.
Чи може замалий для них став світ.
Не зміг він врятувати від біди
Той ніжний і закоханий політ.
Чому трапляється таке ніхто не знає.
І виникло багато запитань.
Її він досі пристрасно кохає,
Вона ж, чомусь, не хоче цих кохань.
Навіщо все це? Як це зупинити?
Нема причин. Їх не було, повір.
Коли проходить день і наступає вечір
Він наче вітер вилітав на двір.
І дивиться у гору й тихо плаче,
Шука на небі дві ясних зорі.
Одна десь над Полтавою літає,
А інша світиться у нього у дворі.
Він падав на коліна і благає,
Щоб доля повернула ту любов.
До крику, до жалю і до нестями
Він хоче обійняти її знов.
Сюжет простий: щоночі він благає
Усе вернути і почати знов.
І хай наступить день і знов засяє
Їх спільний день, де починається любов...
Google перевод
Иллюзией прожитых веков,
Поэтами написанных историй.
В маленьком городе сквозь плен дождей
Навек встретились две крылатые судьбы.
Словами невозможно рассказать.
Как те сердца мечтательно любили.
в такое не мог поверит даже Бог.
Они же под небом высоко летали.
Таких историй очень мало на земле,
Они любили очень сильно и до потери сознания.
Им очень завидовали все глаза злые
Но не сломит любви, которая жила веками.
Смотрел в ее глаза он, тонул,
Для нее вж он был просто идеалом
Никто бы тогда никогда не понял,
Что может все закончиться провалом.
Может ли Бог смотрел не туда.
Может мал для них стал мир.
Не смог он спасти от беды
Тот нежный и влюбленный полет.
Почему случается такое никто не знает.
И возникло много вопросов.
Ее он до сих пор страстно любит,
Она же почему-то не хочет этих любимую.
Зачем все это? Как это остановить?
Нет причин. Их не было, поверь.
Когда проходит день и наступает вечер
Он словно ветер вылетал во двор.
И смотрит в гору и тихо плачет,
Ищет в небе два ясных звезды.
Одна где-то над Полтавой летает,
А другая горит у него во дворе.
Он падал на колени и умоляет,
Чтобы судьба вернула ту любовь.
До крика, до сожаления и до безумия
Он хочет занять ее вновь.
Сюжет прост: каждую ночь он умоляет
Все вернуть и начать снова.
И пусть наступит день и вновь засияет
Их общий день, где начинается любовь ...
Перевод песни
The illusion of the ages livedPoets written stories.
In a small town through the rain
Forever, met two winged fates.
Words can not be told
As those hearts dreamed of loving.
God could not believe in such a thing.
They were flying high under the sky.
Such stories are very small on earth,
They loved very much and were not.
They were very jealous of all the evil eyes
But do not break the love that has lived for ages.
He looked into her eyes, drowned
For her, he was just an ideal
No one would ever understand, then
What can all fail.
Can God not look there.
Can the world be too small for them?
He could not save from the trouble
That gentle and in love flight.
Why does anyone ever know this?
And many questions arose.
She still loves her passionately
She, for some reason, does not want these love.
Why all this? How to stop it?
There are no reasons. They were not, believe me.
When the day passes and the evening comes
He was like a wind flew to the courtyard.
And he looks down the mountain and cries softly
Seek two bright stars in the sky.
One flies over Poltava
And the other shines in his court.
He fell on his knees and begged
That fate has turned that love.
To shout, to pity and to fail
He wants to hug her again.
The plot is simple: he begs each night
Get back and get started again.
And let the day come and shine again
Their common day, where love begins ...
Google transfer
The illusion of lived centuries,
Poets written stories.
In a small town through the captivity of the rains
Twain met two cruise fates.
Words can not be told.
How those hearts dreamedly loved.
God could not believe in such a thing.
They were flying high under the sky.
There are so few stories on earth,
They loved very much and before the loss of consciousness.
They were all envious of all the evil eyes
But he will not break love that has lived for centuries.
She watched in her eyes, drowned
For her, he was just an ideal
No one would ever understand then
What can all end with a failure.
Can God not look there.
Maybe small for them became the world.
He could not save from misfortune
That gentle and in love flight.
Why does not anyone know that.
And there were a lot of questions.
She still loves her passionately,
She for some reason does not want this beloved.
Why all this? How to stop it?
No reason They were not, believe me.
When the day passes and the evening comes
He was like a wind flew into the yard.
And he looks down the hill and cries quietly
Looking for two clear stars in the sky.
One somewhere over Poltava flies,
Another burns in his yard.
He fell to his knees and begged
That fate has returned that love.
Before shouting, to regret and to madness
He wants to take her again.
The plot is simple: he begs every night
Get back and get started again.
And let the day come and shine again
Their common day, where love begins ...