Текст песни
Були-були на сонце сподівання
Та раптом темна хмара надійшла
І серце вкрила прохолод чекання
І на душі поменшало тепла.
Де пахкотіли трави-медоноси
Запахло гірко духом полину,
Вже соловей не п’є досвітні роси,
Не будить в серці ніжності струну.
А що знайдеш, а що загубиш,
Ніколи не вгадаєш
Коли нема того, що любиш,
То любиш те, що маєш.
На самоті смиренні тим, що маєм,
Ховаєм жаль за тим чого нема,
В тумані мрій надії переймаєм
І спокушаєм віру крадькома.
Не кожне серце знається в коханні,
Що нам дано приймаємо як є,
І тим себе втішаємо в шуканні,
Що десь комусь нас може не стає.
Перевод песни
There were hopes for the sun
And suddenly a dark cloud came
And my heart was covered with the coolness of waiting
And the heat decreased in my soul.
Where honey-herbs smelled
It smelled bitterly of wormwood,
The nightingale no longer drinks the dawn,
Does not awaken in the heart the tenderness of the string.
And what will you find and what will you lose?
You will never guess
When there is nothing you love,
Then you love what you have.
In solitude humble by what we have,
We hide pity for what is not present,
In the fog of dreams we take hope
And we seduce faith stealthily.
Not every heart is known in love,
What we are given we accept as is,
And so we comfort ourselves in the search,
That somewhere someone may not be us.
Смотрите также: