Текст песни Петриненко Тарас - Професійний раб
- Исполнитель: Петриненко Тарас
- Название песни: Професійний раб
- Дата добавления: 24.12.2020 | 22:38:11
- Просмотров: 125
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
Я - професійний раб по духу і по крові,За соцпоходженням, також, я - із рабів,
Я - раб в своїх кістках, я - раб в своїй основі,
Я - раб в своїх думках і у вживанні слів
Раб - професіонал.
В дванадцятім коліні потомственний кріпак,
Закутий в ниць свою, що дід заповідав мені
І сталось нині - плебейський козачок у рідному краю.
За вироком в житті присуджений нарузі,
Ще за декілька віків до рождества свого
Я увійшов у світ з тавром чужих ілюзій:
Кому поклони бити? І славити кого?
Ровесники мої, невільничеє братство:
Покора - наша плоть, смиренність - наша кров.
Восславимо ж своє благословенне рабство
За щастя відчувать послаблення оков.
О, непорочність віри, знесиленого роду
Я небуття свого тобі ввіряю скарб,
Бо рабська смерть моя запліднить дух свободи,
Я знаю, що кажу: Я - професійний раб!
Знаєте, те, що держава незалежна, тішить саме по собі. Правда, це не потрібно перебільшувати. Адже у нас уже закріпилася традиція «наступати на граблі», до того ж постійно. І останнім часом це вже як «танець на граблях». Неможливо логічно пояснити, чому, коли українські патріоти здобувають якусь перемогу, вони тут же самі її віддають. Таке вже відбувалося не один раз за ці 15 років.
Тарас Петриненко
Перевод песни
Я - профессиональный раб по духу и по крови,По соцпоходженням, также, я - из рабов,
Я - раб в своих костях, я - раб в своей основе,
Я - раб в своих мыслях и в употреблении слов
Раб - профессионал.
В двенадцатому колене потомственный крепостной,
Закованный в ниц свою, что дед завещал мне
И когда сейчас - плебейский казачок в родном краю.
По приговору в жизни приговорен поруганию,
Еще за несколько веков до рождества своего
Я вошел в мир с клеймом чужих иллюзий:
Кому поклоны бить? И славить кого?
Ровесники мои, невильничее братство:
Покорность - наша плоть, смирение - наша кровь.
Восславим же свое благословение рабство
За счастье почувствовал ослабление оков.
О, непорочность веры, обессиленного рода
Я небытие своего тебе вверяю сокровище,
Потому рабская смерть моя оплодотворит дух свободы,
Я знаю, что говорю Я - профессиональный раб!
Знаете, то, что государство независимое, радует само по себе. Правда, это не нужно преувеличивать. У нас уже закрепилась традиция «наступать на грабли», к тому же постоянно. И в последнее время это уже как «танец на граблях». Невозможно логически объяснить, почему, когда украинские патриоты получают какую-то победу, они тут же сами ее отдают. Такое уже происходило не раз за эти 15 лет.
Тарас Петриненко