Текст песни Роман Штігер - ідея

  • Исполнитель: Роман Штігер
  • Название песни: ідея
  • Дата добавления: 26.05.2022 | 03:08:46
  • Просмотров: 266
  • 0 чел. считают текст песни верным
  • 0 чел. считают текст песни неверным

Текст песни

виношую в лоні ідею
і де я тепер після
наших вчорашніх істерек?
все стерто й
каліцтво пророків не зовсім тілесне
душевне скоріш
поріж
розчленуй на кавалки всі дні що пройшли
все те що ми втратили
все те що стало старим і затертим!
краще давай забуватись?!
давай не дусити загноєні рани
з-під наших сердець

холодними тінями до сих пір продовжуєш
писати нікому не потрібні рядки
ти видряпуєш рівно по контурах
на cтінах вірші і прокльони безжальні
блюзнірство скуйовджених бачень!
онімілий кашель...
ось що так вабить в
усій цій давно завареній каші
пробач я залишаюсь

знову і знову танцювати словесний
стрептиз перед вами всіма?
вже набридло ловити ріжучі погляди
звідусіль
як рани у сіль відбиватись
від куль!
від курв!
вері кул!
культурне життя
ха-ха
просто загрався в поета
альфа-бета відсічення
антракт!
може завершимо зараз виставу?!
і ким ми стали міняючи місцями усе?

знову і знову різати пальці допоки
не буде болю тілесного щоб відчувати
хоч щось і кесаревий тут ні при чому
не допоможе!
виношою в лоні ідею
і де я тепер?
скажіть хоча б хтось?
вишнями переспілими опаду від переспілості
так приємно робитись нещасним що
часто засинаю на балконі під ранок
з недопитим на дні алкоголем
і комом у горлі так дусить відсутність
тебе що аж хочеться вмерти
не дихати й лежати собі
руки склавши
молитись пошепки щоб ніхто не зміг
підслухати
хоча б це

Перевод песни

виношую в лоні ідею
і де я тепер після
наших вчорашніх істерек?
все стерто й
каліцтво пророків не зовсім тілесне
душевне скоріш
резать
розчленуй на кавалки всі дні що пройшли
все те що ми втратили
все те що стало старим і затертим!
краще давай забуватись?!
давай не дусити загноєні рани
з-під наших сердець

холодними тінями до сих пір продовжуєш
писати нікому не потрібні рядки
ти видряпуєш рівно по контурах
на cтінах вірші і прокльони безжальні
блюзнірство скуйовджених бачень!
онімілий кашель...
ось що так вабить в
усій цій давно завареній каші
пробач я залишаюсь

знову і знову танцювати словесний
стрептиз перед вами всіма?
вже набридло ловити ріжучі погляди
отовсюду
як рани у сіль відбиватись
від куль!
від курв!
вері кул!
культурне життя
Хаха
просто загрався в поета
альфа-бета відсічення
антракт!
може завершимо зараз виставу?!
і ким ми стали міняючи місцями усе?

знову і знову різати пальці допоки
не буде болю тілесного щоб відчувати
хоч щось і кесаревий тут ні при чому
не допоможе!
виношою в лоні ідею
і де я тепер?
скажіть хоча б хтось?
вишнями переспілими опаду від переспілості
так приємно робитись нещасним що
часто засинаю на балконі під ранок
з недопитим на дні алкоголем
і комом у горлі так дусить відсутність
тебе що аж хочеться вмерти
не дихати й лежати собі
руки склавши
молитись пошепки щоб ніхто не зміг
підслухати
хоча б це

Смотрите также:

Все тексты Роман Штігер >>>