Текст песни
Декілька ночей Дарина плакала.
Вони все капали сльози гірькі
А декому, як ліки. Вишиванка змокріла.
На підлогу стрічки впали на біду.
А декому на втіху, у душі
Кохання кричало: "Я і є біда".
Я і є, я і є вона, я і є, те чого прагнула
Твоя вибаглива душа,
Леза ножа, я її межа.
Той самий фініш та траурні квіти,
Діалог Дарини із коханням, наче клей не відстанеш.
Ніч занадто довго тягнеться
І ллються, як з криниці, сльози із її очей,
І зла доля грає з нею,
І цією грою бавиться.
Мати прокидається щоночі, заспокоюює.
Сивий батько мудрий
Дуже серйозно ставиться до того, що сталося.
Біда підкралася, завили в лісі всі вовки,
Земля здригалася, шалена звістка.
Холодний ранок, ливень лив, вітер вив,
Нерівний крок копит коня доносив,
Тріпав їй коси, навік чекання зупинив.
"Загинув він", – сказав вершник високорослий.
Червону стрічку від болю стиснула рука.
Померло у душі, від чого радісно жилося,
І зникла посмішка із губ солодка та м'яка,
І задрижали ноги босі – ось так все почалося.
Дарина вмерти намагалася, в найкраще вбралася.
Навіщо жити, немає в світі більше радості.
Якимось шостим почуттям оговтались батьки та витягли з петлі,
Коли донька з життям прощалася,
А потім знову сльози та дуже довгі сирі дні
Та монолог з Богом у старій місцевій церкві,
Та не за упокій душі горіли ті вогні
І у молитві було чутно, що надія не померла.
День мине, а потім сива ніч приходить.
Як жити скажи, коли нічого не виходить?
Там, де зима, малює свої білі квіти,
Холодні квіти, мертві квіти.
Дарина по саду ходила.
Яблука збирала, калину зривала, різала та у в'язки вязала
У серпні третій рік минув, як батька поховала,
Але сьогодні уночі вона з ним розмовляла.
"Ти не самотня доню", – їй батька голос говорив.
"Його немає тут моя рідненька, витри сльози.
Знімай хустину чорну, чекай на нього, поряд він.
Повернеться, повір, вплітай стрічки у коси".
Тим ранком градом сльози
Із чорних незрівняних вік.
Крики, плач біля ікони на колінах.
Невже це так, невже Господь його зберіг
Невже зі мною буде той, за кого плакала постійно.
І бачив сад, який з дороги скаче чорний кінь,
І кожен бій його копита разом серцем чути,
І поцілунок їхній був такий нестримний та живий.
Навряд чи сад прекрасний той колись його зможе забути.
"Я так скучав. Я так кохаю.
Ні, ні прошу не плач.
Лиха неволя більше нас не зможе роз'єднати.
А за чужину, за полон,
За кожну слізоньку пробач".
І наче батько кинувся їх дочь благославляти,
І мати з хати, і без хустини сивина,
І очи плакали, і стара душа раділа.
Весілля на їх подвір’ї.
Молодь гомінка співала пісню,
Яку співало все Поділля.
День мине, а потім сива ніч приходить
Як жити скажи, коли нічого не виходить?
Там, де зима, малює свої білі квіти,
Холодні квіти, мертві квіти.
День мине, а потім сива ніч приходить
Як жити скажи, коли нічого не виходить?
Там, де зима, малює свої білі квіти,
Холодні квіти, мертві квіти
Перевод песни
Decіlka nights Darina cried.
The stink was all dripping slozi gіrkі
And deco, like faces. Vishivanka zmokrila.
On the login page, the pages fell into the message.
And deco on vtihu, soul
Kokhannya shouted: "I і є bіda".
I є я, I і она won, I і те, those whom I flinched
Your vibrating soul,
The knife’s forest, I’m between.
That same fіnіsh that mourning quіti,
Dialog Darini iz from kohannyam, on the other hand glue is not visible.
Nothing busy
I peck, like a krinitsі, slozi iz її eyes,
I evil share with her,
І Ці бю грою to add.
Mati sneak out, calm.
Sivy Old Man wise
It’s earnest to set the douche before it’s standing.
Bіda pіdkralasya, curled in Lisi all _ forever,
The earth shook, shalenka zvistka.
Cold wound, rain showers, winter viv,
Nerenny Krok hoarding a horse informing
Trip іy mow, navіk minting zupiniv.
"Zaginuv vin" - saying the tip of the high-growing.
Chervonu a little bit of pain hurt his hand.
He died at the soul, where he was glad to live,
І znikla posmіshka іz lips licorice and m'yaka,
I barefooted the legs of the bare feet - the axis so everything seemed to mellow.
Darina was deadly reckless, she climbed into nikraska.
Navigate, dumb, in greater joy.
We seemed to be almost honorable to hear about the old men and women from the loops,
If Donka said goodbye to her life,
And then I’m going to tell you again that night.
That monologue with God at the old church,
That is not for the repose of souls of hori ti vogni
I prayer bulo sensitively, scho nadiya did not die.
Day is mine, and then we’ll come.
How can you tell me if you don’t have anything to do?
There, de winter, a little bit of their own,
Cold quarters, dead quarters.
Darina walked around the garden.
She was picking up an apple, she was picking up a viburnum, she knitted at a knit
At the sickle’s third ryk past, like the Old Man,
Ale Sogodnichniy night out wondered with him.
“I don’t don’t be self-conscious,” - the third dad voice speaking.
"Yogo is dumb; here is my little girl, showcase slezi.
Know hustin chornu, check on ny, order vin.
Turn around, turn around, insert lines at the braid. "
Tim ranked hail slosi
From the black nezrenіvnyanyh vіk.
Screams, crying bіlі іkoni on colіns.
Nevzhe tse so nezhezha Lord yogo zberіg
Nevzhe with me will be the one for whom I cried constantly.
I bachiv garden, a kind of road skache chorniy kіn,
I kozhen bіy yogo accumulation at once with a little heart,
І postotsіlunok іхній був is such non-streamline and alive.
It’s unlikely that the beautiful garden will be forgotten.
"I'm so bored. I'm so bum.
Ni, ni please don’t cry.
The dashing bondage is no better than us than roses.
And for a stranger, for full,
For the skin sl_zonku ".
First of all, I rushed to the daughter of blessing,
I mother z hachi, without hustini sivina,
I eyes cried, and the old soul was glad.
Vesіllya on ix of the roof.
Young homіnka spіvala pisnyu,
Yaku was drinking all of Podill.
Day is mine, and then we’ll come
How can you tell me if you don’t have anything to do?
There, de winter, a little bit of their own,
Cold quarters, dead quarters.
Day is mine, and then we’ll come
How can you tell me if you don’t have anything to do?
There, de winter, a little bit of their own,
Cold quarters, dead quarters
Официальное видео
Смотрите также: