Текст песни С. Жадан - Мій старий
- Исполнитель: С. Жадан
- Название песни: Мій старий
- Дата добавления: 14.03.2019 | 03:15:21
- Просмотров: 508
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
Мій старий, який помирав, вихаркуючи легені,так і не встиг зрозуміти, що сталось з його країною,
що зробили з нею всі ці фінансові генії,
котрі торгують тепер у відкриту кожною її частиною.
Моя мама, яка розпродала згодом усі його речі,
і яка живе громадянським шлюбом з якимось дятлом,
ховає від мене всі свої згадки й зітхання старечі,
зачиняється на ніч від мене, щоби я не підслухав їх раптом.
Він і досі торкає мене своїм кашлем, ніби шипами.
Приходить до мене вві сні, дивиться чорним оком.
І я знаю, найтяжче, що у нас є – це наша пам’ять.
А найгірше, що вона лише тяжчає з кожним роком.
Він називає мені імена лікарів, які його вбили.
Сидить на ліжку напроти й кличе мене до помсти.
Каже мені: «Малий, в тебе немає ні злості, ні сили.
Ти їм здав свою злість, мов провідникові постіль.
В тебе немає, малий, ні спадщини, ні країни,
і всі твої друзі, малий, згоратимуть, мов комети.
Блукатимете, як цигани, зникнете, як караїми.
Раз уже все прогнило, спробуй хоча б нормально померти.
Скільки можна терпіти їх голоси на сходах,
будильники й окуляри, теплі щоденні предмети!
Вирви їхні серця, надійно спинивши подих!
Спали їх разом у ліжку, ніби старі газети!»
І я витягаю бензин і старі корабельні канати,
й розводжу в кімнаті вогонь, який усіх нас огорне,
і знаю – ніщо не може мати над нами влади,
окрім голосу крові, який заповнює горло.
Добре, коли тобі сняться підпільники та герої.
Погано, коли їх поява на тебе тисне.
Ця влада посилює в мені любов до холодної зброї.
Ця держава позбавляє мене почуття вітчизни.
Країна, в якій виживання вважають талантом,
де вся твоя біографія – список боргів і трупів,
називає мене тепер злісно вбивцею і симулянтом,
опитує свідків, які вціліли, шукає рештки отрути.
Хай тепер прокуратура засипле мене своїм спамом.
Хай потопом заллється вулиця кам’яниста.
Хай з’являться миротворці й випалять чорним напалмом
гарячі електростанції мого невтомного міста.
Хай вони тепер спробують усе це без нас поєднати.
Хай спробують врахувати небесні сумні коливання.
Сонця священний вогонь заливає кімнати.
Герої не помирають від стаціонарного лікування.
Перевод песни
My old man, who was dying out of his lungs,never realized what happened to his country,
who made all these financial geniuses with her,
who are now trading in their open parts.
My mom, who sold all his stuff later,
and living in a civil marriage with a woodpecker,
hides from me all my memories and sighs of old age,
it closes at night from me, lest I hear them suddenly.
He still touches me with his cough like spikes.
Comes to me in a dream, looks with a black eye.
And I know, the hardest thing we have is our memory.
And the worst part is that it only gets worse every year.
He calls me the names of the doctors who killed him.
He sits on the bed opposite and calls me to revenge.
He says to me, "Baby, you have neither malice nor strength.
You have given them your wrath as the bed of a leader.
You have no small, no heritage, no country,
and all your friends, little ones, will burn like a comet.
You will wander like a gypsy, disappear like a karaite.
Once everything is rotten, try to die at least normally.
How much can their voices endure on the stairs,
alarm clocks and glasses, warm everyday items!
Tear their hearts out, breathing securely!
They slept in bed together like old newspapers! ”
And I pull out gasoline and old ship ropes,
and I make a fire in the room that lights us all up,
and I know - nothing can have power over us,
except for the voice of the blood that fills the throat.
Well, when you have underground characters and heroes.
It is bad when their appearance presses on you.
This power intensifies my love of cold weapons.
This state robs me of a sense of domesticity.
A country where survival is considered a talent,
where your whole biography is a list of debts and corpses,
calls me now a vicious killer and simulator,
questioning the surviving witnesses, looking for the remains of the poison.
Now let the prosecutor's office fill me with spam.
Let the flood flood the rocky street.
Let peacekeepers appear and burn with black napalm
my tireless city's hot power plants.
Let them now try to put it all together without us.
Let them try to take into account the heavenly sad vibrations.
The sun sacred fire floods the rooms.
Heroes do not die from inpatient treatment.