Текст песни Саша Пивненко - Літак
- Исполнитель: Саша Пивненко
- Название песни: Літак
- Дата добавления: 07.08.2021 | 02:58:11
- Просмотров: 129
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
Ніч. Бездонна й тиха ніч.Навколо все поснуло.
А в небі, що безмежне й невиразно димне
Між хмарами пливе літак.
У тому літаку сини, захисники землі,
відважні вояки, що страху зазирають у самі вічі.
Летять…
І ще не знають…
Що то останні миті в їхньому житті.
Хтось згадує, як тиждень ще тому
З подвір`я проводжала його мати
Зі слізьми на очах казала щоб себе беріг.
І щоб обов`язково повертався.
Хтось згадує дружину й сина.
Що палко так чекають його вдома.
Як на прощання ніжно цілував їх.
Не стримувавши чоловічі сльози.
Години тануть…
І припиняє існування час…
Та раптом - вибух.
То снаряд, що чортів син, поцілив точно у ціль.
Літак підбито.
Пожежа.
Втрата висоти.
Ще кілька мить…
І - спалах. Шалене сяйво освітило.
літню ніч.
І тиша враз…
З півсотні вояків… Нікого не лишилося в живих.
В новинах скажуть, що встановлять винних.
Вестимуть слідства, шукатимуть правдиві факти.
Та хіба легше стане на душі близьким?
І чи загояться з роками страшні рани?
Вони назавжди покинули цей світ.
Немов зірки на небосхилі згасли.
Проте живуть у пам`яті й в серцях людей.
Бо справжні герої ніколи не вмирають.
Перевод песни
Ночь. Бездонная и тихая ночь.Вокруг все уснули.
А в небе, безграничное и невнятно дымное
Между облаками плывет самолет.
В том самолете сына, защитники земли,
отважные воины, что страха заглядывают в самые глаза.
Летят ...
И еще не знают ...
Что это последние мгновения в их жизни.
Кто-то вспоминает, как неделю еще потому
С двор провожала его мать
Со слезами на глазах говорила чтобы себя берег.
И чтобы обязательно возвращался.
Кто-то вспоминает жену и сына.
Пылко так ждут его дома.
Как на прощание нежно целовал их.
НЕ стримувавшы мужские слезы.
Часы тают ...
И прекращает существование время ...
И вдруг - взрыв.
То снаряд, чертей сын, попал точно в цель.
Самолет подведены.
Пожар.
Потеря высоты.
Еще несколько миг ...
И - вспышка. Безумная сияние осветило.
летнюю ночь.
И тишина сразу ...
С полсотни воинов ... Никого не осталось в живых.
В новостях скажут, что установят виновных.
Вести следствия, искать правдивые факты.
Но разве легче станет на душе близким?
И заживут с годами страшные раны?
Они навсегда покинули этот мир.
Словно звезды на небосклоне угасли.
Однако живут в памяти и в сердцах людей.
Ибо настоящие герои никогда не умирают.