Текст песни
Що вона потім робила,куди пішла,
з хусткою в рукаві й каблучкою на мізинці,
коли її темне вікно розїдала імла,
як іржа розїдає старі есмінці?
Курила бельгійський тютюн,міцніший,ніж зазвичай.
Сварилася з поліцейськими - пяна і грізна.
Брала сухе вино,пила у фаст-фудах чай -
індійський,мов океан,чорний,як власна білизна.
Й пила за те,що ніхто не зможе її знайти,
за те,що проймається спокоєм душі золота матерія.
Лежала на теплому спальнику - оголена,мов дроти,
тиха,наче вода,сонна,ніби артерія.
Що по ній залишилось?Якісь борги,
які я поволі сплачував,книги і мапи,
якісь випадкові друзі,якісь вороги,
яких я насправді не знав,хоч насправді мав би.
Лишилися речі в її шухляді,ніби в журбі,
календарик із її місячними,щоби я не міг помилитись.
Лишилась бритва,яку я врешті забрав собі,
і завжди різав обличчя,намагаючись поголитись.
Перевод песни
What she then did, where she went
with a scarf in the sleeve and a ring on the little finger,
when her dark window sprayed the haze
how old rust destroyers rust
Smoked Belgian tobacco, stronger than usual.
I quarreled with the police - a spit and terrible.
Went dry wine, drank tea in fast food -
Indian, like an ocean, black as your own lingerie.
He drank for the fact that nobody could find her
for the passing of the calm of the soul is the golden matter.
Lying on a warm sleeping bag - naked, like a wire,
quiet, like water, sleepy, like an artery.
What is left of it? Some debts
which I slowly paid, books and maps,
some random friends, some enemies,
which I did not really know, though it really should have been.
Things are left in her drawer, as if in sorrow
Calendars with her moonlit so I could not make mistakes.
There was a razor, which I eventually took to myself
and always cut his face, trying to shave.