Текст песни
Життя поспіша і вперед підганяє невпинно,
Але зупинюся я на перехресті доріг,
Бо є серед них та одна заповітна, єдина
Дорога, яка до матусі веде на поріг.
Там мама до мене простяге натруджені руки
І хвиля любові гаряча мене обпече.
Знесилена спрагла, мов після важкої розлуки
Я голову вдячну до неї схилю на плече.
Пр.
Свою любов тобі дарую, мамо.
Пробач, якщо мені не стане слів.
Вона така, як вітер над полями,
Як та ріка, що вийшла з берегів.
І хоч я сама уже мати дорослого сина,
Весна відшуміла і літо спекотне буя.
Та часом здається мені - я маленька дитина,
У мить коли мама мене пригортає моя.
Навчала мене в цьому світі по совісті жити
І після падіння у гору здійматися знов.
Хіба ж є ціна, та яку б я могла заплатити
За мамину ласку і вірну жертовну любов.
Перевод песни
Жизнь спешить и вперед подгоняет постоянно,
Но остановлюсь я на перекрестке дорог,
Потому что есть среди них и одна заветная, единственная
Дорога, к маме ведет на порог.
Там мама ко мне протянул натруженные руки
И волна любви горячая меня обожжет.
Обессиленная жаждущая, как после тяжелой разлуки
Я голову благодарную к ней склону на плечо.
Пр.
Свою любовь тебе дарю, мама.
Прости, если мне не станет слов.
Она такая, как ветер над полями,
Как и река, вышедшая из берегов.
И хотя я сама уже мать взрослого сына,
Весна отшумела и лето жаркое буя.
Но иногда мне кажется - я маленький ребенок,
В момент когда мама меня обнимает моя.
Учила меня в этом мире по совести жить
И после падения в гору подниматься вновь.
Разве есть цена, и которую я могла заплатить
За мамину ласку и верную жертвенную любовь.