Текст песни
У всякого своя доля
І свій шлях широкий:
Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком
За край світа зазирає,—
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину.
Той тузами обирає
Свата в його хаті,
А той нишком у куточку
Гострить ніж на брата.
А той, тихий та тверезий,
Богобоязливий,
Як кішечка, підкрадеться,
Вижде нещасливий
У тебе час та й запустить
Пазурі в печінки,—
І не благай: не вимолять
Ні діти, ні жінка.
А той, щедрий та розкошний,
Все храми мурує;
Та отечество так любить,
Так за ним бідкує,
Так із його, сердешного,
Кров, як воду, точить!..
А братія мовчить собі,
Витріщивши очі!
Як ягнята; «Нехай,— каже,—
Може, так і треба».
Так і треба! бо немає
Господа на небі!
А ви в ярмі падаєте
Та якогось раю
На тім світі благаєте?
Немає! немає!
Шкода й праці. Схаменіться:
Усі на сім світі —
І царята і старчата —
Адамові діти.
І той... і той... а що ж то я?!
Ось що, добрі люди:
Я гуляю, бенкетую
В неділю і в будень.
А вам нудно! жалкуєте!
Єй-богу, не чую,
І не кричіть! Я свою п'ю,
А не кров людськую!
Отак, ідучи попідтинню
З бенкету п'яний уночі,
Я міркував собі йдучи,
Поки доплентавсь до хатини.
А в мене діти не кричать
І жінка не лає,
Тихо, як у раї,
Усюди божа благодать —
І в серці, і в хаті.
Отож я ліг спати.
А вже підпилий як засне,
То хоч коти гармати,
І усом не моргне.
Та й сон же, сон, напричуд дивний,
Мені приснився —
Найтверезіший би упився,
Скупий жидюга дав би гривню,
Щоб позирнуть на ті дива.
Та чорта з два!
Дивлюся: так буцім сова
Летить лугами, берегами, та нетрями,
Та глибокими ярами,
Та широкими степами,
Та байраками.
А я за нею, та за нею,
Лечу й прощаюся з землею:
«Прощай, світе, прощай, земле,
Неприязний краю,
Мої муки, мої люті
В хмарі заховаю.
А ти, моя Україно,
Безталанна вдово,
Я до тебе літатиму
З хмари на розмову.
На розмову тихо-сумну,
На раду з тобою;
Опівночі падатиму
Рясною росою.
Порадимось, посумуєм,
Поки сонце встане;
Поки твої малі діти
На ворога стануть.
Прощай же ти, моя нене,
Удово небого,
Годуй діток; жива правда
У господа бога!»
Летим. Дивлюся, аж світає,
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.
Тихесенько вітер віє,
Степи, лани мріють,
Меж ярами над ставами
Верби зеленіють.
Сади рясні похилились,
Тополі по волі
Стоять собі, мов сторожа,
Розмовляють з полем.
І все то те, вся країна,
Повита красою,
Зеленіє, вмивається
Дрібною росою,
Споконвіку вмивається,
Сонце зустрічає...
І нема тому почину,
І краю немає!
Перевод песни
For all my own destiny
And your way is wide:
It moored, it destroys
That is the unsightly eye
He looks around the edge of the world, -
Is there no country
To enclose with you
Take the coffin.
He chooses the Aces
Swat in his house
And he's in the corner
Sharpen a knife to your brother.
And the one who is quiet and sober
God-fearing
Like a cat, you crawl up
Vize is unhappy
You have time to start it
Claws in the liver, -
And do not pray: do not make up
No children, no woman.
And the one who is generous and luxurious
All the temples are mooring;
That fatherland is so fond of
That's why he bites,
So from his, sweetheart
Blood like water, grind! ..
And the brother kept silent
Scratch your eyes!
Like lambs; "Let's say, -
Maybe it should be. "
That's what you need! because no
Lord in heaven!
And you fall in the yoke
But some paradise
Are you praying in that world?
No! no!
It's a pity and works. Cheering:
All to seven worlds -
And the royal and old men -
Adam's children.
And that ... and that ... and what is I ?!
Here are some good people:
I'm walking, feasting
On Sundays and on weekdays.
And you are bored! regret
Hey God, I do not hear
And do not shout! I drink my
And not the human blood!
So, going to bed
From the banquet is drunk at night,
I was thinking of myself going
While doplentavsya to the hut.
And my children do not scream
And the woman is not barking
Quietly, as in paradise,
God's grace is everywhere -
And in the heart and in the house.
So I went to bed.
And already heal as he falls asleep
Though cats are guns
And my face does not blink.
And the dream is, the dream, oddly funny,
I dreamed of -
The most audacious would get drunk
The miserable Jew would give the hryvnia,
To look at those miracles.
That damn two!
I watched: so beak owl
Fly with meadows, shores, and nettles
But the deep ravines
But the broad steppes
That hurts.
And I'm behind her, and behind her
I lie and say goodbye to the land:
"Goodbye, the world, goodbye, the earth,
Hostile edge
My torment, my fury
Hide in the cloud.
And you, my Ukraine,
Tireless widow
I will fly to you
From the cloud to the conversation.
The conversation is quiet, sad,
I'm with you;
I'll fall at midnight
Bright dew
Let's face it
Until the sun rises;
While your little children
The enemy will be.
Goodbye, you, my non-existent
Udo bad
Fed kids; live truth
Lord God! "
Let's fly I'm looking, it's just dawning
The edge of the sky burns,
Nightingale in the dark grove
The sun meets.
Somehow the wind blows
Steppes, dudes, dreams
Between the ravines over the ponds
Willows are green.
The gardens are abundantly leaning
Poplars at will
Stand up like a watchman
Talk to the field.
And all that, the whole country,
Is beautiful
Green, washed
Fine dew
It is washed away from time immemorial
The sun meets ...
And there is no reason for that,
And there is no land!
Смотрите также: