Текст песни Тартак і Нічлава - Не кажучи нікому
- Исполнитель: Тартак і Нічлава
- Название песни: Не кажучи нікому
- Дата добавления: 29.04.2020 | 17:26:06
- Просмотров: 253
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
Коли війна вривається у двері,Не захистять слова й печатки на папері.
Потрібно йти, потрібно брати зброю
І право на життя відстояти в горнилі бою...
Одна біда пішла на захід, інша прийшла зі сходу.
І знову сльози, знову страх, знову страждання для народу.
Знову за спинами визволителів
Прийшли нові карателі та мучителі...
То що ж робити – сидіти склавши руки,
Спокійно дивитися на вбивства та муки?
Чи, взявши благословення в рідної мами,
Почати боротьбу – з новими ворогами?
Приспів:
Поплач за мною мамо, коли я загину.
За свою землю, за Україну
Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь додому.
Тече сльоза, прогорнуючи зморшки.
І мама молиться – "Хай поживе ще трошки"
Вже так давно не бачить сина свого
І ще б хоч раз побачити його живого...
Ти знаєш, мамо, я ще тримаюсь!
Караюсь, мучусь, але не каюсь!
Якщо не я – то хто? Зайве питання...
Для нас це не проста війна – це визвольні змагання.
Людей женуть на схід, немов худобу,
Принижують, щоб знищити людську подобу...
І захиститися у цих людей нема ніяких шансів,
У них одна надія – на повстанців...
Приспів
Пройдуть роки, земля загоїть рани,
Залишаться в живих поодинокі ветерани...
А скільки тих, що не прийшли додому,
Лежать в своїй землі в могилах невідомих...
Поволі наші сили тануть, і всі ми знаємо,
Що в цій війні з чужими поки що програємо...
Хай перемоги наші порівняно малі,
Та головне, що наш народ лишився на своїй землі.
Ніхто не знає, хто я, ніхто не знає, де я...
Тіла загинуть – житиме ідея...
А наші душі тут – в рідних просторах –
Волинських лісах, Карпатських горах...
Приспів
Перевод песни
When war breaks out the door,Do not protect words and prints on paper.
We need to go, we need to take weapons
And to defend the right to life in the heat of battle ...
One trouble went west, another came from the east.
And again tears, again fear, again suffering for the people.
Again behind the backs of the liberators
New punishments and torturers come ...
So what to do - sit back,
Are you calm about the killings and the torture?
Or, having received a blessing from my mother,
Start a fight - with new enemies?
Refrain:
Cry for my mom when I die.
For their land, for Ukraine
Cry for me sister without telling anyone
That I will never return home.
A tear flows, wrinkling it.
And my mother prays - "May he live a little longer"
He has not seen his son for so long
And at least once again to see him alive ...
You know, Mom, I'm still holding on!
I punish, I suffer, but I do not repent!
If not me - who? Needless to say ...
It's not just a war for us, it's a liberation contest.
People are driven east like cattle,
Humiliated to destroy human likeness ...
And there is no chance to protect these people,
They have one hope - for the rebels ...
Refrain
Years will pass, the earth will heal wounds,
Single veterans will survive ...
And how many who didn't come home
They lie in their land in the graves of the unknown ...
Slowly our forces are melting and we all know
What in this war with strangers we are still losing ...
Let our victories be relatively small,
The main thing is that our people have remained on their land.
No one knows who I am, no one knows where I am ...
Bodies will die - the idea will live ...
And our souls here - in their native spaces -
Volyn forests, Carpathian mountains ...
Refrain