Текст песни
Слова: Володимир Александров
Музика: народна
Обробка мелодії: Антон Рубінштейн
Я бачив, як вітер берізку зломив:
Коріння порушив, гілля потрощив...
А листя не в’яло і свіже було,
Аж поки за гору вже сонце зайшло.
Я бачив, як серну підстрелив стрілець,
Звалилася, бідна, – прийшов їй кінець;
Боротися з смертю було їй не в міч,
Одначе боролась, поки зайшла ніч.
Я бачив – метелик поранений млів;
Крильце перебите на сонечку грів,–
Ще трошки пожити на думці було,
І, може, пожив би, та сонце зайшло.
На світі у кожного сонце своє...
Любенько живеться, як сонечко є,
А згасне те сонце – і жити шкода,
На світі без сонця усе пропада,
Зі мною розсталась дружина моя –
Зостався на світі без сонечка я,
Одначе на себе я смерть не зову,
А з серцем розбитим живу та й живу...
Перевод песни
Words: Vladimir Aleksandrov
Music: folk
Tune-up: Anton Rubinstein
I saw how the wind broke the grasshopper:
The roots have broken, the branches have shrunk ...
The leaves were not flabby and fresh,
As long as the sun has gone down the mountain.
I saw how a shotgun shot me
Collapsed, poor - came to an end;
Fighting with death was not in her power
But he fought until the night came.
I saw the butterfly wounded;
The wolf is interrupted by the heat of the sun, -
There was only a little bit more to think about,
And maybe he would have lived, and the sun went down.
Everyone in the world has their own sun ...
Lovely lives like a sun is,
And the sun goes out - and it's a pity to live
In the world without the sun, all the disappearance,
My wife fell apart with me -
I stayed in the world without a sun.
But I do not call for death for myself,
And with my heart I live and live ...
Смотрите также: