Текст песни Cтаровинна дума, передав кобзар Г. Назаренко - На смерть козака-бандуриста
- Исполнитель: Cтаровинна дума, передав кобзар Г. Назаренко
- Название песни: На смерть козака-бандуриста
- Дата добавления: 08.09.2021 | 17:10:20
- Просмотров: 94
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
На татарських полях
Та на козацьких шляхах
То ж не вовки-сіроманці
Квилять та проквиляють,
Не орли-чорнокрильці клекочуть,
Попід небесами літають, –
То ж сидить на могилі
Козак старесенький,
Як голубонько сивесенький,
Та на бандуру грає-виграває,
Голосно-жалібно співає.
Гей, і кінь же біля його
Постріляний та порубаний,
І ратища поламані,
І в ладівниці – ні днісенького [набою].
І [піхви] – без шаблі булатної,
Тільки осталася козакові бандура подорожня,
Та в глибокій кишені тютюну півпапушки,
Та люлька-бурулька.
Гей, сидить же кобзар на могилі,
І люлечку потягає,
І на бандурі грає-виграває,
І голосно-жалібно співає:
"Гей, панове-молодці,
Козаки-запорожці!
Ой де ж то ви пробуваєте?
Чи до Січі-матері приїжджаєте,
Чи ляхів-ворогів киями покладаєте,
Чи татар-бусурмен
Малахаями, як череду, в плін завертаєте?
Гей, коли б же мені бог поміг
Старі ноги розправляти
Та й за вами поспішати,
Хоч би я на останку віку вам заіграв
Та голосно жалібно заспівав.
Гей, уже ж, видно, мені без бандури пропадати,
Уже нездужаю по степах я чвалати;
Будуть мене вовки-сіроманці зустрічати
І дідом за обідом коня мого заїдати..."
Сидить козак на могилі,
На кобзі грає-виграває,
Жалібно співає:
"Гей, кобзо моя,
Дружино моя,
Бандуро моя мальована!
Де ж мені тебе діти:
А чи в чистому степу спалити
І попілець на вітер пустити,
А чи на могилі положити?
А будуть буйні вітри по степу пролітати,
Твої струни зачіпати
І жалібно вигравати,
І будуть козаки подорожні проїжджати,
І твій голос зачувати,
І до могили будуть привертати..."
Перевод песни
На татарских поляхИ на казацких путях
Поэтому не серые волки
Стонут и проквиляе,
НЕ орлы чорнокрильци клокочут,
Под небесами летают, -
Так сидит на могиле
Казак старесенький,
Как голубушка сивесенький,
И на бандуру играет-выигрывает,
Громко-жалобно поет.
Гей, и конь же у его
Застрелен и порубленный,
И копья сломаны,
И в ладивници - нет днисенького [патрона].
И [влагалища] - без сабли булатной,
Только осталась казаку бандура дорожная,
И в глубокой кармане табака пивпапушкы,
И люлька-сосулька.
Эй, сидит же кобзарь на могиле,
И трубочку увлекает,
И на бандуре играет-выигрывает,
И громко-жалобно поет:
"Эй, молодцы,
Казаки-запорожцы!
Ой где-то вы пребываете?
Или к Сечи-матери приезжаете,
Или ляхов-врагов палками возлагаете,
Или татар-басурмана
Малахай, как стадо, в Плин заворачиваете?
Эй, если бы мне бог помог
Старые ноги расправлять
И за вами спешить,
Хотя бы я на последнего возраста вам заиграв
И громко жалобно запел.
Эй, уже, видно, мне без бандуры пропадать,
Уже нездоровится по степям я брести;
Будут меня серые волки встречать
И дедом за обедом лошади моего заедать ... "
Сидит казак на могиле,
На гуслях играет-выигрывает,
Жалобно поет:
"Эй, Кобза моя,
Жена моя,
Бандура моя рисованная!
Где же мне тебя дети:
А в чистой степи сжечь
И пепел по ветру пустить,
А на могиле положить?
А будут буйные ветры по степи пролетать,
Твои струны задевать
И жалобно выигрывать,
И будут казаки путевые проезжать,
И твой голос зачуваты,
И к могиле будут привлекать ... "