Текст песни
І серце забилося у грудях люттю
І кров закипіла у жилах його,
Він каменем падав в гіллясту безодню
Й вона охопила Нащадка свого.
І там у долині, мов чорнії цятки,
Він бачив отих, що катували синів.
Ішли вони крадучись, як личить убивцям
Шукаючи здобич на втіху собі.
І листя горіло під поступом їхнім
І рідна Земля аж стогнала у муках.
Сам Ліс відвертав від них погляд у жаху,
Гіллям боронитись не маючи снаги.
І БУЛО ЇХ СОНМИЩЕ ГРІЗНЕ...
І Ворон узрів, що один він - не сила,
Що не одомстити йому за синів.
Піднявся на крила і темінь укрила
Верхівки прадавніх Лісів.
Він бачив, як Ліс обступила безодня,
Як трави чорніють і гниє кора,
Як гусне повітря й палають смереки.
Він стрімким польотом до хмар прямував.
І там попід Сонцем величним й палючим,
У світлих й прозорих мов Гнів небесах,
Він кликав до Батька, і всю свою силу
У клятву страшну і незрушну вкладав...
І ОЧІ ВІДКРИЛИ ГОРГАНИ...
Перевод песни
И сердце забилось в груди яростью
И кровь закипела в жилах его,
Он камнем падал в ветвистую бездну
И она охватила Потомка своего.
И там в долине, как черные точки,
Он видел тех, что пытали сыновей.
Шли они крадучись, как подобает убийцам
Ища добычу удовольствие себе.
И листья горело под прогрессом их
И родная Земля до стонала в муках.
Сам Лес воротил от них взгляд в ужасе,
Ветвями защищаться не имея сил.
И БЫЛО ИХ сонмище Грозный ...
И Ворон узрел, что один он - не сила,
Что ни одомститы ему за детей.
Поднялся на крылья и тьма укрыла
Верхушки древних Лесов.
Он видел, как Лес обступила бездна,
Как травы чернеют и гниет кора,
Как густеет воздух и горят ели.
Он стремительным полетом к облакам направлялся.
И там под Солнцем величественным и палящим,
В светлых и прозрачных языков Гнев небесах,
Он звал к Отцу, и всю свою силу
В клятву страшную и неподвижно вкладывал ...
И ГЛАЗА ОТКРЫЛИ ГОРГАНЫ ...
Смотрите также: