Текст песни
«У-РА-НА» або « Тисяча років самоти…»
Літературно-музична композиція О.Пуденкова за творами : Ю.Тарнавського,В.Голобородька,О.Довгоноса,Л.Українки та А.Малишка.
________________________________________________________________
Серед темної ночі
будиться Україна
немов від кроків
біля хати.
Серед нічної тиші
крізь музику зір
чути крики,
п’яний спів –
це українські покоління
вертаються
з нічних пиятик
де пропили
рідну мову.
Несли її,
несли,
тисячу років,
дали вам в руки
а ви бездари пропили її
за одну ніч!
Чути ляскіт долонь
сміх,
запах вина,
початок свята,
щось ось-ось буде
закриває Україна
лице долонями.
Над степом,
якого більше немає
квилить чайка,
що не може вмерти
вже вісімсот років,
за дітьми плаче –
Київськими бульварами
танцюють,
вальс «Берізки»
каштани.
З ощипаними серцями,
бодай – би повсихали!
Батьки ведуть своїх дітей
в червоних нашийниках
«Галстуках»,
на привязях,
мов псів,до псарень,
де вчать брехати.
Українські діти
хотіли-б щось сказати,
та тільки стогнуть –
роти набиті англійською мовою,
аж видулися щоки,
це матусі
їх так нагодували,
дбають,щоб були пухкенькі.
Не соромно тобі,
мій народе?
Що ось уже тисячу років
Кажеш сам собі:
Нам немає місця на своїй землі,
Нам нікуди подітись в цьому світі,
Ми емігруємо лише до давньої Греції,
Розгорнувши Гомерову «Ілліаду»,-
Аби вижити ми себе вбиваємо.
Зтираємо своє ім’я – ім’я українця – з лиця землі.
Як власний плювок,
Ми відмовляємося від своєї мови,
Як від якогось не здійсненого злочину,
У якому нас нібито звинувачують…
Тож глянь на себе,мій любий вік,-
Цивілізованих калік…
Уже світає, а ще імла…
На небі зморшка лягла.
Яка зайшла мені печаль!
Промінні заори воралися в хмари
Чую фанфари!
Як зайшла ж мені печаль…
Ой,не фанфари то,а сурми і гармати.
Лежи не прокидайся моя мати!
Прокляття всім,прокляття всім
хто звіром став.
І знову беремо Євангеліє,філософів,поєтів.
Людина ,що сказала : - убивати –гріх! - на ранок з
Простреленою головою.
Й собаки за тіло на смітнику гризуться.
Лежи не прокидайся моя мати!
Велика ідея потребує жертв…але хіба то є жертва,
коли звір звіра їсть?
звір звіра їсть…
мовчимо?...
Авжеж…
Адже так простіше
Не чути , не бачити,
Все залишити..
Може «хтось» прийде
Та зробить все за нас пізніше…
Пізніше …потім…
Навпаки!
Якщо вам в очі кажуть «Дураки»!
А рука сама вже тягнеться до петлі…
Що зміниться для нас в країні рідній?
Шукають харч на смітнику старі,
Від холоднечі помирають бідні –
Як не назви ,а все для нас одне :
В безсиллі ницім п’ястуки стискати !
Що назви нам коли життя сумне …
Нас змушує всякчасно пам’ятати :
Що,ми,«раби» немає гірших в світі!
Феллаги партії щасливіші від нас
Бо в них і розум, і думки сповиті,
А в нас вогонь Тітана ще не згас .
Ми паралітики з блискучими очима,
Великі духом,силою малі ,
Орлині крила чуєм за плечима,
Самі ж кайданами прикуті до землі…
Все життя твоє - диво дивне,
Як Дніпра твого течія,
Ніжна й щира,в літах зазивна,.
Україно,любов моя.
І летять біля тебе з ночі
Всі походи і солов’ї ,
Обсідаючи зоряні очі
Та безсмертні уста твої.
У прощанні та зустрічанні,
В смутку ,в радості молодій,
В росах біленьких, уклечанні.
Ти надія мені із надій.
Наче мати в своїм привіті,
Наче посестра між людьми,
І якщо ти живеш на світі
Значить будемо жити і ми...
2013 р.
Перевод песни
"U-RA-NA" or "A Thousand Years of Solitude…"
Literary and musical composition by O. Pudenkov based on works by Yu. Tarnavsky, V. Holoborodko, O. Dovgonos, L. Ukrainka and A. Malyshko.
______________________________________________________________
In the middle of a dark night
Ukraine is waking up
as if from steps
near the house.
In the silence of the night
through the music of sight
hear screams
drunken singing -
these are Ukrainian generations
return
with night drunks
where they drank
native language.
Carried her,
carried,
a thousand years,
gave into your hands
and you drunkenly drank it
overnight!
You can hear the clatter of palms
laughter,
the smell of wine,
the beginning of the holiday,
something is about to happen
closes Ukraine
face with palms.
Above the steppe,
which is no more
howl seagull,
that cannot die
for eight hundred years,
crying for children -
Kiev boulevards
dancing
waltz "Birches"
chestnuts.
With pinched hearts,
at least - they would dry up!
Parents lead their children
in red collars
"Ties",
on leashes,
like dogs, to kennels,
where to teach to lie.
Ukrainian children
would like to say something
and just moan -
mouths filled with English,
until his cheeks swelled,
it's mom
they were so fed
take care to be plump.
Not ashamed of you
my people?
That's a thousand years
You say to yourself:
We have no place on our land,
We have nowhere to go in this world,
We emigrate only to ancient Greece,
Expanding Homer's "Iliad" -
To survive, we kill ourselves.
We are erasing our name - the name of a Ukrainian - from the face of the earth.
Like your own spit,
We give up our language,
As from some uncommitted crime,
In which we are allegedly accused…
So look at yourself, my dear age, -
Civilized cripple…
It's already dawn, and it's still foggy…
A wrinkle lay in the sky.
What sadness came to me!
Rays of light rolled in the clouds
I hear fanfare!
How sad did I get…
Oh, not fanfare, but trumpets and guns.
Lie down, don't wake up, my mother!
Curse to all, curse to all
who became a beast.
And again we take the Gospel, philosophers, poets.
The man who said: - to kill - a sin! - in the morning with
Shot in the head.
And dogs gnaw at the body in the dump.
Lie down, don't wake up, my mother!
A great idea needs sacrifices… but is it a sacrifice,
when the beast eats the beast?
the beast eats the beast…
are we silent? ...
Of course…
It's so much easier
Not to hear, not to see,
Leave everything ..
Maybe "someone" will come
Yes, he will do everything for us later…
Later… then…
Vice versa!
If you are told "Fools"!
And the hand itself is already reaching for the loop…
What will change for us in our home country?
Old people are looking for food in the dump,
The poor die of cold -
Whatever the name, everything is the same for us:
It is powerless to squeeze your fists!
What do you call us when life is sad…
Makes us remember all the time:
What, we "slaves" are not the worst in the world!
Fellagi party is happier than us
For in them both mind and thoughts are wrapped,
And in our country the fire of Titan has not yet been extinguished.
We are paralyzed with shining eyes,
Great in spirit, small in strength,
I hear the eagle's wings behind my shoulders,
Themselves chained to the ground…
Your whole life is a wonderful miracle,
Like the flow of the Dnieper,
Tender and sincere, in years zazyvna ,.
Ukraine, my love.
And they fly near you from the night
All hikes and nightingales,
Occupying starry eyes
And your immortal lips.
In farewell and meeting,
In sorrow, in the joy of the young,
In white dews, kneeling.
You are my hope.
Like a mother in her greeting,
Like a sister between people,
And if you live in the world
So we will live and we ...
2013