Текст песни
Ми з тобою тепер не більше як пустоти,
у житті розстались і забули вже про нас,
в губах твоїх уже давно немає насолоди,
і вже не чую дотиків і звабливих фраз.
Минуле,пробач я твої двері закриваю,
у твоїх обіймах під місяцем голодний вий.
Я ніби й мовчу,й забув тебе,не знаю,
і світлом променя дорогу привідкрий.
Зломати долю не змогли,себе зломали,
коли кричали, що не розстанемся ніколи.
З кожної миті життя по пазлику складали,
не знаючи ні болю,ні поразки ні тривоги.
Й тепер пробач,що тебе я відпускаю,
лиш ці слова вирвані з пустого болю.
І небо гірко ллється вже до краю,
зливає сльози двох людей,або тільки мною.
Тепер життя переплітається у сірі тіні,
встаю,й тебе шукаю я щоранку.
Відкривши світ,чи у вікна фіранку,
а за вікном туман,і вітер сум навіє.
Й лякаючи себе я знову згадую про тебе,
всю вірну ніжність,і лякливі очі.
Й навколішки чомусь не в тебе а у неба,
тепер не ти,а холод лиш мене лоскоче.
Забуду все,й начну із чистого листа,
не ти одна,й не ти остання будеш.
Пишу про інших,але сторінка все пуста,
твою любов й руками не загубиш.
Прощай,кінець уже загадких слів,
пробач твоє ім'я в них не згадаю.
Я гордо літав коли кохати ще зумів,
тепер лиш спогадами гірко пролітаю.
Перевод песни
We are now with you no more than emptiness
in life they parted and already forgot about us,
there is no pleasure in your lips for a long time;
and I can no longer hear touches and seductive phrases.
Last, I forgive you, I close your doors,
In your arms you are hungry for months.
I seem to be silent, and I forgot you, I do not know
and bring the path to the light of the beam.
They could not break the fate, broke themselves,
when they shouted that we would never divide.
From every moment of life made a puzzle,
not knowing neither the pain nor the defeat nor the anxiety.
I'm sorry now that I let you go
Only these words are torn from the empty pain.
And the sky is burning bitterly to the edge,
drains the tears of two people, or just me.
Now life is interwoven in a gray shadow,
I get up and I am looking for you every morning.
Opening the world, whether in the curtains,
and behind the window fog, and the wind of summers
And scaring myself again I remember about you
all true tenderness, and fearful eyes.
And on the knees somehow not in you and in the sky,
now you are not, but the cold is just me tickling.
I'll forget everything and start with a clean sheet.
not you alone, and you will not be the last.
I write about others, but the page is empty.
Do not lose your love and hands.
Goodbye, the end of already mysterious words,
sorry, I will not remember your name.
I proudly flew when I could still love
now I only bitterly fly over memories.