Текст песни
Висить місяць в бездонному небі,
І матусині згадую очі.
Як же довго цей тягнеться вечір,
Як же довго ці тягнуться ночі.
Ночі де вже нема стільки щастя,
Де його вже ніколи не буде.
У житті так багато напастя,
Але очі я ті не забуду...
Очі ті що в дитинстві до школи
Кожен ранок мене проводжали.
Забирали мене кожен вечір,
І в житті майже щастя не знали.
Ми ростем, йдем з батьківської хати.
Дорослішати рано ми хочем.
Та ніколи ми вже не забудем
Ті старенькі та люблячі очі.
Та батьків ми одних залишаєм,
К ним не їздим і навіть не пишем.
Два на цвинтарі нових віночки,
А навколо віночків тих тиша…
Перевод песни
The moon hangs in the bottomless sky,
And I remember my mother's eyes.
How long does this evening last,
How long do these nights last?
Nights where there is not so much happiness,
Where it will never be.
There are so many misfortunes in life,
But I will not forget those eyes ...
The eyes are the same as in childhood before school
I was escorted every morning.
They took me away every night,
And in life they almost did not know happiness.
We grow up, we leave our parents' house.
We want to grow up early.
But we will never forget
Those old and loving eyes.
But we leave our parents alone,
We do not go to them and do not even write.
Two new wreaths in the cemetery,
And silence around those wreaths…