Текст песни
Основним заняттям східних слов'ян було землеробство. Це підтверджується археологічними розкопками, при яких були виявлені насіння злаків (жито, ячмінь, просо) і городніх культур (ріпа, капуста, морква, буряк, редька). Вирощувалися також і технічні культури (льон, коноплі). Південні землі слов'ян обганяли у своєму розвитку північні, що пояснювалося відмінностями в природно-кліматичних умовах, родючості грунту. Південні слов'янські племена мали більш давні хліборобські традиції, а також мали давні зв'язки з рабовласницькими державами Північного Причорномор'я.
У слов'янських племен існували дві основні системи землеробства. На півночі, в районі густих тайгових лісів, панівною системою землеробства була підсічно-вогнева. Слід сказати, що кордон тайги на початку 1 тис. н.е. була набагато південніше сучасної. Залишком давньої тайги є знаменита Біловезька Пуща. У перший рік при підсічно-вогневої системи на освояемом ділянці дерева підрубували, і вони висихали. На наступний рік зрубані дерева і пні спалювали, і в золу сіяли зерно. Добрив золою ділянку два-три роки давав досить високий врожай, потім земля скінчився, і доводилося освоювати нову ділянку. Основними знаряддями праці в лісовій смузі були сокира, мотика, заступ і борона-суковатка. Прибирали урожай за допомогою серпів і розмелювали зерно кам'яними зернотерками і жорнами.
У південних районах провідною системою землеробства був переліг. При наявності великої кількості родючих земель ділянки засівали протягом кількох років, а після виснаження грунту переходили ("перекладалися") на нові ділянки. В якості основних знарядь використовували рало, а згодом дерев'яний плуг із залізним лемешем. Плужне землеробство було більш ефективним і давало більш високі і стабільні врожаї.
З землеробством тісно було пов'язане скотарство. Слов'яни розводили свиней, корів, овець, кіз. В якості робочої худоби в південних районах використовували волів, в лісовій смузі - коней. Важливе місце в господарстві східних слов'ян грали полювання, рибальство і бортництво (збір меду диких бджіл). Мед, віск, хутра були основними предметами зовнішньої торгівлі.
Набір сільськогосподарських культур відрізнявся від пізнішого: жито займала в ньому ще невелике місце, переважала пшениця. Зовсім не було вівса, але були просо, гречка, ячмінь.
Розводили слов'яни велику рогату худобу і свиней, а також коней. Важлива роль скотарства видно з того, що в давньоруській мові слово "худобу" означало також гроші.
Лісові й річкові промисли також були поширені у слов'ян. Полювання давала більшою мірою хутро, ніж продовольство. Мед отримували за допомогою бортництва. Це був не простий збір меду диких бджіл, але і догляд за дуплами ("бортями") і навіть їх створення. Розвитку рибальства сприяла та обставина, що слов'янські поселення зазвичай розташовувалися по берегах річок.
Велику роль в економіці східних слов'ян, як у всіх суспільствах, що стоять на стадії розкладу родоплемінного ладу, грала військова видобуток: племінні вожді здійснювали набіги на Візантію, добуваючи там рабів і предмети розкоші. Частина видобутку князі ділили між своїми одноплемінниками, що, природно, підвищувало їх престиж не тільки як ватажків походів, але і як щедрих благодійників.
Одночасно навколо князів складаються дружини - групи бойових постійних соратників, друзів (слово "дружина" походить від слова "друг") князя, свого роду професійних воїнів і радників князя. Поява дружини не означало на перших порах ліквідації загального озброєння народу, ополчення, але створювало передумови для цього процесу. Виділення дружини - істотний етап у створенні класового суспільства і перетворенні влади князя з родоплемінної в державну.
Зростання кількості скарбів римських монет і срібла, знайдених на землях східних слов'ян, свідчить про розвиток у них торгівлі. Предметом експорту було зерно. Про слов'янському експорт хліба в II-IV ст. говорить запозичення слов'янськими племенами хлібної римської заходи - квадрантала, що отримав назву четверик (26, 26л) і існував в російській системі мір і ваг до 1924 р. Про масштаби виробництва зерна у слов'ян свідчать знайдені археологами сліди ям-сховищ, відер до 5 т зерна.
За археологічними даними ми можемо судити в якійсь мірі про побут давніх слов'ян. Їх розташовувалися по берегах річок поселення групувалися у свого роду гнізда з 3-4 селищ. Якщо між цими селищами відстань не перевищувала 5 км, то між "гніздами" воно досягало не менше 30, а то і 100 км. У кожному селищі жило кілька сімей, іноді вони обчислювалися десятками. Будинки були невеликі, типу напівземлянок: підлога на метр-півтора нижче рівня землі, дерев'яні стіни, глинобитна або кам'яна піч, топлячи по чорному, дах, обмазані глиною і деколи доходить кінцями покрівлі до самої землі. Площа такої напівземлянки була зазвичай невелика: 10-20 м2. Кілька селищ, ймовірно, складали давньослов'янську громаду - шнур. Міцність общинних інститутів була настільки велика, що навіть підвищення продуктивності праці і
Перевод песни
The increase in the number of treasures of Roman coins and silver found on the lands of the Eastern Slavs, testifies to the development of trade in them. Grain was exported. On the Slavic export of bread in the II-IV centuries. says the borrowing by the Slavic tribes of the bread Roman measure - the quadrant, which was called the Quaternary (26, 26l) and existed in the Russian system of weights and weights until 1924. up to 5 tonnes of grain.
According to archaeological data we can judge to some extent the life of the ancient Slavs. They were located on the banks of rivers settlements were grouped in a nest of 3-4 villages. If between these settlements the distance did not exceed 5 km, then between the "nests" it reached not less than 30, and even 100 km. In each village lived several families, sometimes they were in the dozens. The houses were small, like semi-detached houses: a floor a meter and a half below ground level, wooden walls, a clay or stone stove, warming on black, a roof plastered with clay and sometimes reaching the ends of the roof to the ground itself. The area of such a semi-dwelling was usually small: 10-20 m2. Several settlements probably made up the ancient Slavic community - the cord. The strength of community institutions was so great that even productivity gains increased
Официальное видео