Текст песни Ліна Костенко - Мій перший вірш написаний в окопі
- Исполнитель: Ліна Костенко
- Название песни: Мій перший вірш написаний в окопі
- Дата добавления: 24.06.2018 | 15:15:10
- Просмотров: 487
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
Мій перший вірш написаний в окопі,на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите не війні.
Лилась пожежі вулканічна лава,
стояли в сивих кратерах сади.
І захлиналась наша переправа
шаленим шквалом полум'я й води.
Був білий світ не білий вже, а чорний.
Вогненна ніч присвічувала дню.
І той окопчик –
як підводний човен
у морі диму, жаху і вогню.
Це вже було ні зайчиком, ні вовком –
кривавий світ, обвуглена зоря!
А я писала мало не осколком
великі букви, щойно з букваря.
Мені б ще гратись в піжмурки і в класи,
в казки літать на крилах палітур.
А я писала вірші про фугаси,
а я вже смерть побачила впритул.
О перший біль тих не дитячих вражень,
який він слід на серці залиша!
Як невимовне віршами не скажеш,
чи не німою зробиться душа?!
Душа в словах – як море в перископі,
І спомин той – як відсвіт на чолі…
Мій перший вірш написаний в окопі.
Він друкувався просто на землі.
Перевод песни
My first poem is written in a trenchon that bursting wall of explosions,
when the stars were lost in the horoscope
my childhood, killed not war.
A volcanic lava fires
the gardens stood in the gray craters.
And our crossings choked
a fierce squall of flames and water.
There was a white world not white already, but black.
Fiery night hastened the day.
And that trench is
like a submarine
in the sea smoke, horror and fire.
It was already neither a bunny nor a wolf -
bloody world, charred star!
And I wrote a little bit of a splinter
capital letters, just from the primer.
I would still play in pimp and in classes,
in a fairy tale, to fly on the wings of the bindings.
And I wrote poems about the Fugas,
and I've already seen death right away.
About the first pain of those not children's impressions,
which he should follow on the heart!
How unspeakable poems you will not say
Do not the soul become dumb ?!
Soul in words - like a sea in a periscope,
And remember that - as the light on the head ...
My first poem is written in a trench.
He printed just on the ground.