Текст песни
Ти знов прийшла, моя печальна музо.
Не бійся, як не покладаю рук.
Пливе над світом осінь, як медуза,
і мокре листя падає на брук.
А ти прийшла в легесеньких сандаликах,
твій плащик ледь прип'ятий на плечі.
О, як ти йшла в таку негоду, здалеку,
така одна-однісінька вночі!
Ти де була, у Всесвіті чи в Спарті?
Яким вікам світилася вві млі?
І по якій несповідимій карті
знаходиш ти поетів на землі?
Ти їм диктуєш долю, а не вірші.
Твоє чоло шляхетне і ясне.
Поети ж є і кращі, й щасливіші.
Спасибі, що ти вибрала мене.
Перевод песни
You came again, my sad muse.
Don't be afraid to lay my hands on it.
Autumn, like a jellyfish, floats above the world,
and wet leaves fall on the pavers.
And you came in light sandals,
your cape is barely pinned to your shoulders.
Oh, how did you go in such a storm, from afar,
such a one-night stand!
Where have you been, in the Universe or in Sparta?
How old were the ages in the millennium?
And on what an invisible map
do you find poets on earth?
You dictate their fate, not your poems.
Your forehead is noble and clear.
Poets are both better and happier.
Thank you for choosing me.
Официальное видео
Смотрите также: