Текст песни
Наші святочні пориви - палкі та вознеслі,
Ніби й не нам волокти цю планиду грузьку.
Далі, все далі від нас рибалки і теслі,
Тільки предвічні сліди на воді та піску.
Годі рибалити, браття - глибини стемніли:
Риба з морів у бляшанки тісні запливла.
Наші обійми схололи, обличчя змарніли
В холоді надто блискучих будівель зі скла.
Між синтетичних ялинок шукаємо віху:
Як розпізнати майбутнє, о куле скляна?
Акумулятор для німба - винахід віку,
На видноколі - вогнетривка купина.
Щось ми згубили (а може, знайшли) на розпутті,
Тут, в епіцентрі іржавих дротів та епох.
З тихим благанням дивиться в очі майбутні
Наш до ялинки підвішений крихітка-бог...
Перевод песни
Our festive impulses are passionate and sublime,
It's as if we're not dragging this heavy plaid.
Further, further away from us are fishermen and carpenters,
Only ancient traces on water and sand.
Let's not fish, brothers - the depths have darkened:
Fish from the seas swam in tight cans.
Our hugs grew cold, our faces faded
In the cold, too shiny glass buildings.
Between synthetic Christmas trees we are looking for milestones:
How to recognize the future, about a glass ball?
Battery for the halo - an invention of age,
On the horizon - a refractory mound.
Something we lost (or maybe found) at the crossroads,
Here, at the epicenter of rusty wires and eras.
With a silent plea he looks into the eyes of the future
Our baby-god hung from the Christmas tree ...
Смотрите также: