Текст песни Народні Думи - Отаман Матяш старий
- Исполнитель: Народні Думи
- Название песни: Отаман Матяш старий
- Дата добавления: 11.04.2021 | 04:34:08
- Просмотров: 483
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
«Отаман Матяш старий» — дума про досвідченого воїна та необстрілених козаків.Образ отамана Матяша — збірний, епічний. Його як досвідченого старого воїна дума протиставляє легковажній необстріляній молоді — бравославцям-небувальцям. Словом «бравославці» тут означено молодих козаків, що хизувалися своїм становищем, красувалися (бравий — гарний, красивий) козацькою славою, хоч ще й не мали для цього достатніх підстав.
Історія записів
Відомий єдиний запис думи, опублікований Павлом Житецьким за рукописом «Повести малороссийские числом 16. Списаны из уст слепца Ивана, лучшего рапсодия, которого застал я в Малороссии в начале XIX в.» в кн.: Мысли о народных малорусских думах. К., 1893, с. 238—240. Прізвища записувача і досі не вдалося встановити, а рапсодієм Іваном був, очевидно, відомий кобзар Іван Стрічка.
Одна з копій «Повестей» позначена 1805 p. Записувач дум надав ряду слів російських форм, проте лексика зберігається повністю. У третьому від кінця рядку в дужках подано нерозбірливо написане слово, яке П. Житецький прочитав як «лицаря да».
Деякі мотиви цього твору перегукуються з думою про Івася Коновченка.
* Самара — Бог — річка Савранка, притока Південного Бугу.
* Семенів козацький ріг. На карті 1779 р. — один з півостровів у Південно-Бузькому лимані, при впадінні його в Дніпровський лиман (нині в Білозерському районі, Херсонської обл.).
* Долина Кайнарськая — можливо, долина при впадінні річки Савранки в р. Південний Буг
_________________________________________
На усті Самари — Богу,
Семенова козацького рогу,
Усі поля самарськії пожарами погоріли;
Тільки два терни-байраки не горіли.
Що під собою гостей великих іміли:
Там пробувало дванадцять козаків
Бравославців-небувальців,
Між ними був отаман Матяш старенький.
Стали козаки вечора дожидати,
Стали терновії огні розкладати,
Стали по чистому полю коні козацькії пускати,
Стали козацькії сідла од себе далеко одкидати,
Стали козацькії семип’яднії пищалі поза кущами ховати.
Отамане Матяш старенький тоє зачуває,
Словами промовляє:
«Козаки, панове-молодці!
Не безпечно ви майте, —
Козацьких коней із припона не пускайте,
Сідла козацькії під голови покладайте,
Бо се долина Кайнарськая,
Недалече тут земля татарськая».
Тогда козаки з отамана Матяша насміхали:
«Десь ти, отамане,
Матяшу старенький,
Між козаками не бував,
Десь ти козацької каші не їдав,
Десь ти козацьких звичаїв не знав,
Що ти нам, козакам-бравославцям,
Великий страх задав».
Тогда отаман Матяш од них далеко одступав,
Терновий огонь розкладав,
Коня свого козацького осідлав.
Біля себе припинав.
То саме вночі, заждав малую годинку.
Невелику часинку —
Як не буйні вітри повівали, —
Як турки-яничари з чистого поля в долину припали,
Дванадцять козаків
Бравославців-небувальців
В полон забрали.
Отаман Матяш старенький на доброго коня сідав.
Шість тисяч турок-яничар побіждає,
Бравославців-небувальців із полону одбиває
Ще й словами промовляє:
«Козаки бравославці-небувальці!
На коні козацькії сідайте,
М’ні, старому, помочі давайте!»
Тогда козаки на коні сідали,
Чотири тисячі безбожних бусурманів побіждали,
Сребро і злото турецькеє од них забирали,
До города Січі швиденько поспішали,
В городі Січі безпечно себе мали,
Серебро і золото турецькеє между собою розділяли,
За отамана Матяша господа бога прохали:
«Десь твоя мати в небі пресвятилась,
Що тебе (лицаря да) породила,
Що ти в чистім полі пробував
І з нас, бравославців-небувальців,
Ні одного козака із війська не утеряв»
Перевод песни
«Атаман Матяш старый» - думал об опытном воина и необстрилених казаков.Образ атамана Матяша - собирательный, эпический. Его как опытного старого воина дума противопоставляет легкомысленной необстрелянными молодежи - бравославцям-небувальцям. Словом «бравославци» здесь обозначено молодых казаков, щеголяли своим положением, красовались (бравый - хороший, красивый) казацкой славой, хотя еще и не имели для этого достаточных оснований.
История записей
Известный единственная запись думы, опубликованный Павлом Житецким по рукописи «Повести малороссийские числом 16. Списаны из уст слепца Ивана, лучшего рапсодия, которого застал я в Малороссии в начале XIX в." в кн .: Мысли о народных малорусских думах. К., 1893, с. 238-240. Фамилии записывающего до сих пор не удалось установить, а рапсодия Иваном был, очевидно, известный кобзарь Иван Лента.
Одна из копий «Повести» обозначена 1805 p. Диктофон дум предоставил ряду слов российских форм, однако лексика сохраняется полностью. В третьем от конца строки в скобках представлены неразборчиво написано слово, П. Житецкий прочитал как «рыцаря да».
Некоторые мотивы этого произведения перекликаются с думой о Ваню Коновченко.
* Самара - Бог - река Савранка, приток Южного Буга.
* Семенов казацкий угол. На карте 1779 - один из полуостровов в Юго-Бугском лимане, при впадении его в Днепровский лиман (ныне в Белозерском районе, Херсонской обл.).
* Долина Кайнарськая - возможно, долина при впадении реки Савранки в р. Южный Буг
_________________________________________
На устье Самары - Богу,
Семенова казацкого рога,
Все поля самарськии пожарами погорели;
Только два тернии-буераки не горели.
Что под собой гостей больших имилы:
Там обитает двенадцать казаков
Бравославцив-небувальцив,
Между ними был атаман Матяш старенький.
Стали казаки вечера ждать,
Стали терновии огне раскладывать,
Стали по чистому полю кони казацкие пускать,
Стали казацкие седла от себя далеко одкидаты,
Стали казацкие семипьяднии пищали за кустами прятать.
Атаман Матяш старенький то есть услыхал,
Словами говорит:
«Казаки, молодцы!
Не безопасны вы имейте -
Казацких лошадей с зубами не пускайте,
Седла казацкие под головы возлагайте,
Ибо это долина Кайнарськая,
Недалече здесь земля Татарськая ».
Тогда казаки с атамана Матяша насмихалы:
«Где ты, атаман,
Матяшу старенький,
Между казаками не бывал,
Где ты казацкой каши не едал,
Где ты казацких обычаев не знал,
Что ты нам, казакам-бравославцям,
Большой страх задал ».
Тогда атаман Матяш от них далеко отступал,
Терновый огонь раскладывал,
Коня своего казацкого оседлал.
У себя привязывал.
То же самое ночью, заждав малую часок.
Небольшое часок -
Как буйные ветры веяло, -
Как турки-янычары с чистого поля в долину пришлись,
двенадцать казаков
Бравославцив-небувальцив
В плен забрали.
Атаман Матяш старенький на доброго коня садился.
Шесть тысяч турок-янычар побеждает,
Бравославцив-небувальцив из плена отбивает
Еще словам говорит:
«Казаки бравославци-небувальци!
На кону казацкие садитесь,
Мьни, старом, помощи давайте! »
Тогда казаки на лошадях садились,
Четыре тысячи безбожных басурман побиждалы,
Сребро и золото турецькее от них забирали,
В город Сечи быстренько спешили,
В городе Сечи безопасно себя имели,
Серебро и золото турецькее между собой разделяли,
Атаманом Матяша господа бога просили:
«Где твоя мать в небе пресвятилась,
Что тебя (рыцаря да) породила,
Что ты в чистом поле пробовал
И каждый из нас, бравославцив-небувальцив,
Ни одного казака с войска не утеряв »