Текст песни Обійми Дощу - Світанок
- Исполнитель: Обійми Дощу
- Название песни: Світанок
- Дата добавления: 01.06.2021 | 14:58:30
- Просмотров: 140
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
Я не бачу більше слів,Що б збирали все що плине
У душі, немов єдине
Що залишилось — це спів.
І не чую, як летить
Вільним птахом без сумління,
Без речей і без коріння,
Сіра вбивця мить.
Я не втомлююсь повзти,
Пробиваючись крізь грати,
Щоб піднявшись збудувати
Всі зруйновані мости,
Щоб відчути без прикрас,
Мов духмяні дикі квіти
Віють без страху змарніти,
Поки ще є час.
Приспів:
Мов ковдрою білою
Землю укриє снігами,
І сонце, звільнившись,
Розтопить гаї
Із бурхливими річками,
Могутні дерева
І трави розквітнуть,
Вітаючи світанок —
Так світ, прокидаючись,
Знову загоює рани.
Ось поріг і власний дім,
Що зустріне із вітанням,
Ось мільйон речей і пам‘ять
Про роки, прожиті в нім.
Вже немає сил нести, —
Знаєш лиш, що не останній,
Хто вже втратив сподівання
Так само як і ти.
Приспів.
І недри, вдихнувши,
Втамують пронизливий голод,
Повітря змішає
Майбутнє з минулим,
Розвіє їх навколо,
Щоб світ знов піднявся
Міцними новими руками —
Та якось не віриться в те,
Що це станеться з нами.
Перевод песни
Я не вижу больше слов,Что бы собирали все что течет
В душе как единое
Что осталось - это пение.
И не слышу, как летит
Вольной птицей без совести,
Без вещей и без корней,
Серая убийца мгновение.
Я не устаю ползти,
Пробиваясь сквозь решетку,
Чтобы поднявшись построить
Все разрушенные мосты,
Чтобы почувствовать без прикрас,
Как ароматные дикие цветы
Веют без страха змарниты,
Пока еще есть время.
припев:
Как одеялом белой
Землю укроет снегами,
И солнце, освободившись,
растопит рощи
С бурными реками,
могучие деревья
И травы расцветут,
Приветствуя рассвет -
Так мир, просыпаясь,
Опять заживляет раны.
Вот порог и собственный дом,
Что встретит приветствия,
Вот миллион вещей и память
О годах, прожитых в нем.
Уже нет сил нести, -
Знаешь лишь, что не последний,
Кто уже потерял надежду
Так же как и ты.
Припев.
И недр, вдохнув,
Утолят пронзительный голод,
воздух смешает
Будущее с прошлым,
Развеет их вокруг,
Чтобы мир вновь поднялся
Крепкими новыми руками -
И то не верится в то,
Что произойдет с нами.