Текст песни Олександр Олесь - Лебідь
- Исполнитель: Олександр Олесь
- Название песни: Лебідь
- Дата добавления: 03.09.2019 | 19:00:03
- Просмотров: 255
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
ЛЕБІДЬНа болоті спала зграя лебедина.
Вічна ніч чорніла, і стояв туман…
Спало все навколо, тільки білий лебідь
Тихо-тихо сходив кров'ю своїх ран.
І співав він пісню, пісню лебедину,
Про озера сині, про красу степів,
Про велике сонце, про вітри і хмари,
І далеко нісся лебединий спів.
Кликав він проснутись, розгорнути крила,
Полетіти небом в золоті краї…
Тихо-мирно спала зграя лебедина,
І даремно лебідь звав, будив її.
І коли він вгледів, що брати не чують,
Що навік до себе прикував їх став, —
Закричав від муки, вдарився об камінь,
Зранив собі груди, крила поламав.
Чорна ніч чорніла, не світало вранці,
Ввечері далекий захід не палав…
Тихо зграя спала, тихо плакав лебідь,
Тихо кров'ю сходив, тихо умирав.
Аж колись уранці зашуміли хвилі,
І громи заграли в сурми голосні,
Вирвалося сонце, осліпило очі,
Роздало навколо обрії ясні.
Стрепенулась зграя, закричала біла:
"Тут гниле повітря, тут вода гнила!..
А над нами сонце, небо, простір, воля!" —
І ганебно спати більше не змогла.
Зашуміла зграя піною на хвилях.
Зашуміла вітром… ще раз! І — прощай!..
І летіла легко, наче біла хмара,
І кричала з неба про щасливий край.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Тихо, тихо сходив білий лебідь кров'ю,
То, здавивши рани, крила рознімав…
І в знесиллі бився… Зграє лебедина!
Чи хто-небудь в небі лебедя згадав?
2.IV.1917
Перевод песни
SWANA swan flock was sleeping on the swamp.
Eternal night of ink, and there was fog…
Slept all around, just a white swan
Quietly, quietly the blood of his wounds went down.
And he sang a song, a swan song,
About the blue lakes, about the beauty of the steppes,
About the great sun, about the winds and clouds,
And swan singing was far off.
He called to wake up, spread his wings,
Fly the sky in the golden edges ...
The swan flock was quietly sleeping peacefully,
And in vain the swan called, waking her up.
And when he saw that the brethren did not hear,
What forever brought them to himself,
He cried out in pain, hit the rock,
He injured his chest and broke his wings.
Black night ink, not dawn in the morning,
In the evening the far west did not burn…
The flock was quietly sleeping, the swan was crying softly,
He was bleeding quietly, dying quietly.
The waves were noisy in the morning,
And the thunder sounded the trumpets,
The sun broke out, eyes blinded,
Clear around the horizon.
The pack shook, the white shouted:
"There is rotten air, here is rotten water! ..
And above us is the sun, the sky, the space, the will! "-
And she couldn't sleep anymore.
A swarm of foam on the waves made a noise.
It made a breeze… again! And - goodbye! ..
And it flew as easily as a white cloud,
And she shouted from the sky about the happy land.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Quietly, the white swan was coming down with blood,
Then, squeezing his wounds, he spread his wings ...
And in an outrageous fight… The swan plays!
Has anyone in the sky mentioned a swan?
2.IV.1917