Текст песни
Ліна Костенко
Коли я буду навіть сивою,
і життя моє піде мрякою,
а для тебе буду красивою,
а для когось, може, й ніякою.
А для когось лихою, впертою,
ще для когось відьмою, коброю.
А між іншим, якщо відверто,
то була я дурною і доброю.
Безборонною, несинхронною
ні з теоріями, ні з практиками.
і боліла в мене іронія
всіма ліктиками й галактиками.
І не знало міщанське кодло,
коли я захлиналась лихом,
що душа між люди виходила
забинтована білим сміхом.
І в житті, як на полі мінному,
я просила в цьому сторіччі
хоч би той магазинний мінімум:
— Люди, будьте взаємно ввічливі! —
і якби на те моя воля,
написала б я скрізь курсивами:
— Так багато на світі горя,
люди, будьте взаємно красивими!
Перевод песни
Лина Костенко
Когда я буду даже седой,
и жизнь моя пойдет дождем,
а для тебя буду красивой,
а для кого-то, может, и никакой.
А для кого-то злой, упрямой,
еще для кого-то ведьмой, коброй.
А между прочим, если откровенно,
это была я глупой и доброй.
Беззащитной, несинхронной
ни с теориями, ни с практиками.
и болела у меня ирония
всеми локоток и галактиками.
И не знало мещанское отродье,
когда я захлебывалась бедствием,
что душа к людям выходила
забинтована белым смехом.
И в жизни, как на поле минном,
я просила в этом столетии
хотя бы тот магазинный минимум:
- Люди, будьте взаимно вежливы! -
и если на то моя воля,
написала я везде курсив:
- Так много на свете горя,
люди, будьте взаимно красивыми!
Смотрите также: