Текст песни
Молода жінка поверталася з роботи додому автом. Вона вела дуже обережно, бо машина ж новісінька, лише вчора придбана завдяки ощадливості чоловіка, який відмовляв собі у багатьох речах, аби купити саме цю модель.
На запрудженому перехресті жінка на хвильку розгубилася і — цього виявилося досить, аби бампером врізатись у машину попереду.
Жінка розплакалася. Як їй пояснити чоловікові те, що сталося?
Водій другого авта поставився до неї з розумінням, але пояснив, що потрібно записати номери водійських посвідчень одне одного та інші дані.
Жінка стала шукати у пластиковій торбинці свої документи. Звідти випала якась картка.
На картці характерним почерком чоловіка було написано: «Коли щось трапиться — пам’ятай, сонце, що я кохаю тебе, а не авто!»
Нам варто весь час про це пам’ятати: найважливіші люди, а потім все інше. Ми-бо стільки робимо для предметів, авт, будинків, організацій, матеріяльного забезпечення! Якби то стільки часу й уваги ми присвячували людям, світ був би інший.
Ми повинні знайти час на те, щоб вислухати одне одного, щоб подивитися одне одному в очі, щоб разом поплакати, посміятися, поспівчувати, погуляти...
Тільки це заберемо до Господа. Себе і свою здатність любити. Не меблі, не одяг, не тіло...
Із книжки Бруно Ферреро «365 коротких історій для душі»
Перевод песни
A young woman returned from work to home. She was very cautious, because the car is brand new, only yesterday acquired through the frugality of a man who denied himself in many things to buy this particular model.
At a jumbled crossroads, a woman was lost for a moment - and this turned out to be enough for a bumper to crash into the car in front.
The woman cried out. How can she explain her to what happened?
The driver of the second car treated her with understanding, but explained that it was necessary to record the numbers of driver's licenses to each other and other data.
The woman began to look for her documents in a plastic bag. From there a certain card fell.
On the card, a typical handwriting of the man was written: "When something happens, remember, the sun that I love you, not an auto!"
We should remember this all the time: the most important people, and then everything else. We do so much for items, cars, houses, organizations, material support! If so much time and attention were devoted to people, the world would be different.
We must find time to listen to each other in order to look at each other in an eye in order to cry, laugh, sympathize, walk together ...
Only we will take it to the Lord. Self and your ability to love. Not furniture, no clothes, no body ...
From Bruno Ferrero's book "365 short stories for the soul"
Смотрите также: