Текст песни ВІА Світязь - Літо пізніх жоржин
- Исполнитель: ВІА Світязь
- Название песни: Літо пізніх жоржин
- Дата добавления: 14.12.2020 | 07:14:04
- Просмотров: 135
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
музика Володимира Івасюкаслова Ростислава Братуня
Осіння грозо остання,
Спали ті забуті стерні,
Як спогад, що не поверне,
Як спогад про кохання.
Про нас у далекім літі,
Щасливих, наче діти,
В осінньому літі, жоржинному літі,
Спогад, грозо, спали!
Незваною жінка з дзвінкими очима
Приходить з далекого літа.
Земна і жагуча, та тільки незрима,
Як тайна, від мене закрита.
Приходить до мене з глибокого серпня
В печальній і тихій задумі.
Чекання холодними росами терпне
В жоржиновому пізньому сумі.
Осіння грозо остання,
Спали ті забуті стерні,
Як спогад, що не поверне,
Як спогад про кохання.
Про нас у далекім літі,
Щасливих, наче діти,
В осінньому літі, жоржинному літі,
Спогад, грозо, спали!
Бентежно і гостро вриваються в спогад
Цілунків її блискавиці.
Чекання не гасне під небом тривоги,
Не гасне, як спалах зірниці.
Осіння грозо остання,
Спали ті забуті стерні,
Як спогад, що не поверне,
Як спогад про кохання.
Про нас у далекім літі,
Щасливих, наче діти,
В осінньому літі, жоржинному літі,
Спогад, грозо, спали!
Про нас у далекім літі,
Щасливих, наче діти,
В осінньому літі, в жоржинному літі —
Спогад, грозо, спали!
Спали!
Спали
Перевод песни
музыка Владимира Ивасюкаслова Ростислава Братуня
Осенняя грозо последняя,
Спали те забытые стерни,
Как воспоминание, что не вернет,
Как воспоминание о любви.
О нас в далеком лете,
Счастливых, как дети,
В осеннем лете, жоржинному лете,
Воспоминание, гроза, спали!
Незваной женщина с звонкими глазами
Приходит из далекого лета.
Земная и страстная, и только незримая,
Как тайна, от меня закрыта.
Приходит ко мне с глубокого августа
В печальной и тихой задумчивости.
Ожидание холодными росами немеет
В жоржиновому позднем сумме.
Осенняя грозо последняя,
Спали те забытые стерни,
Как воспоминание, что не вернет,
Как воспоминание о любви.
О нас в далеком лете,
Счастливых, как дети,
В осеннем лете, жоржинному лете,
Воспоминание, гроза, спали!
Тревожно и остро врываются в воспоминание
Поцелуев ее молнии.
Ожидание не гаснет под небом тревоги,
Не гаснет, как вспышка зарницы.
Осенняя грозо последняя,
Спали те забытые стерни,
Как воспоминание, что не вернет,
Как воспоминание о любви.
О нас в далеком лете,
Счастливых, как дети,
В осеннем лете, жоржинному лете,
Воспоминание, гроза, спали!
О нас в далеком лете,
Счастливых, как дети,
В осеннем лете, в жоржинному лете -
Воспоминание, гроза, спали!
Спали!
спали