Текст песни Гетьман - Прометей
- Исполнитель: Гетьман
- Название песни: Прометей
- Дата добавления: 24.10.2020 | 15:42:03
- Просмотров: 140
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
Музика – Гетьман;Лірика – Джордж Гордон Байрон 1816
Титане!в очах твоїх
Відбилось горе і тривоги
Земних житців, що гнівні боги
Погордно зневажали їх.
А що дістав за те, Титане?
Лиш скелю, коршака й кайдани,
Німе страждання, вічний бран,
Нестерпний біль роздертих ран,
Що духа гордому уймає...
Ти стогін, роджений одчаєм,
Душив у грудях, щоб той звук
Не виказав таємних мук,
Знімівши на устах, аж доки
Наглядач неба відлетить,
Щоб мук агонії й на мить
Боги не вгледіли жорстокі.
Ти боротьбу обрав, Титане,
В двобої волі і страждань,
Прийняв ти муки без вагань;
А небо мстиве, невблаганне,
І доля зла,— тиран глухий,—
І дух ненависті, який
Істот собі на втіху творить,
І сам їх нищить, сам їх морить,
Дали тобі безсмертя в дар,
Та навіть ця, найважча з кар,
Твоєї волі не зламала.
Змогла добитись лиш проклять
Лють Громовержцева од тебе,
Та що йому готує небо,
Ти, віщий, не хотів сказать,
Хоч погляд твій сказав немало:
В нім вирок прозвучав, як грім,
І каяттям палив гірким,
Гнітив страхом, аж у правиці
Тремтіли в гніві блискавиці.
Хай доля зла тебе скувала,
Та виклик твій, борня зухвала,
Завзяття вогнене твоє,
Твій гордий дух і непокора,
Що їх і небо не поборе,
Для смертних прикладом стає.
Ти людству освітив дороги,
Ти — символ віри і тепла.
Як ти — сини людські півбоги,
Струмок ясного джерела.
Хай і провидить люд достоту
Нужденний пай свій: і скорботу,
І горе, і борні тягар,
І долю невідкличних мар,—
Та дух бунтарства — не покути —
Найважчі розбиває пута,
І волі людської снага,
У муках зрощена, в одчаї,
Надії й віри не втрачає,
Зухвало виклик зустрічає
І владно смерть перемага!
Перевод песни
Music - Hetman;Lyrics - George Gordon Byron 1816
Titan, in your eyes
Grief and anxiety were reflected
Earthly lives that angry gods
They were despised.
And what did you get for that, Titan?
Only rock, kite and shackles,
Silent suffering, eternal war,
Unbearable pain of torn wounds,
What catches the spirit of the proud ...
You are a groan born of despair,
Strangled in his chest to make that sound
Did not show secret torments,
Taking off on the lips until
The overseer of the sky will fly away,
To torment the agony for a moment
The gods did not see the cruel.
You chose to fight, Titan,
In the duel of will and suffering,
You accepted torment without hesitation;
And the sky is vindictive, relentless,
And the fate of evil - a deaf tyrant -
And the spirit of hatred, which
Creatures for pleasure creates,
And he himself destroys them, he himself kills them,
They gave you immortality as a gift,
And even this, the heaviest of the punishments,
I did not break your will.
She could only achieve a curse
Gromoverzhtsev is angry with you,
And what heaven prepares for him,
You, the prophet, did not want to say
Although your eyes said a lot:
In it the sentence sounded like thunder,
And repentance burned bitter,
Oppressed by fear, right
Lightning trembled in anger.
Let the fate of evil bind you,
But thy call, O wretched man,
Your zeal is fiery,
Your proud spirit and disobedience,
That the sky will not overcome them,
He becomes an example for mortals.
You have enlightened the roads of mankind,
You are a symbol of faith and warmth.
As you are the sons of the demigods,
A stream of a clear source.
Let the people see abundance
Your needy share: and sorrow,
And grief, and burdensome burden,
And the fate of irrevocable dreams -
And the spirit of rebellion - not penance -
The heaviest shackles,
And the will of human strength,
In torment fused, in despair,
He does not lose hope and faith,
Defiantly meets the challenge
And powerfully death wins!