Текст песни
Далеко на Поділлі, над Збручем,
Село моє на рідній Україні.
І серце стисне болем-обручем:
Чому не разом я з тобою нині.
Нас доля розлучила, розвела,
Та я самотнім журавлем полину
На той дитинства берег – до села,
У край батьків, який колись покинув.
Приспів:
Село моє – колиска і поріг.
Зросли мої там друзі і надії,
І понесли в життя, в широкий світ,
Неначе птаха, крила молодії.
Село моє, до тебе прагну я
Душею, спогадом, у снах і в мріях.
І оживає молодість моя,
Коли літа згадаю молодії.
Згадаю сад весняної пори,
Біля воріт заквітчану калину,
Політ лелек і гамір дітвори,
Велику й дружну всю мою родину.
І де б не був, далеко в чужині,
Я повернусь до тебе, до святині,
Віддати шану рідній стороні,
Спочить душею в батьківській хатині.
Приспів.
Перевод песни
Far in the Podillya, over Zbruch,
My village in my native Ukraine.
And the heart squeezes with a hoop pain:
Why not with you now.
Our fate has separated, divorced,
But I'm the lone wormwood cran
On his childhood, the coast - to the village,
To the land of parents who once left.
Refrain:
My village is a cradle and a threshold.
My friends and hopes grew there,
And they took it to life, to the wide world,
Like a bird, wings young.
My village, I seek you
Souls, memories, dreams and dreams.
And my youth comes to life
When summer I remember the young.
I remember the springtime garden,
At the gate is a blooming viburnum,
Flight of storks and homer children,
Great and friendly to my whole family.
And wherever you are, far abroad,
I'll come back to you, to the shrine,
To pay tribute to the native party,
He rests his soul in his parents' hut.
Refrain.
Официальное видео