Текст песни Леона Вишневська - Lust
- Исполнитель: Леона Вишневська
- Название песни: Lust
- Дата добавления: 25.08.2021 | 11:22:08
- Просмотров: 265
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
(із циклу поезій зі спеціями"Відтінки червоного".)Дивишся як вона ніжиться у нього на плечі, як
обережно торкається щокою до шиї, засинає від
задоволення під
ритмічний стукіт його середньовічного серця...
Дивишся і тобі кортить запхнути їй у горлянку сотню мечів,
плюснути в обличчя кислотою, розірвати її милу, до нудоти
дитячу посмішку.
Господи, як нестерпно...Відчувати себе настільки
безпорадною, ніби це не просто ревнощі, а параліч душі.
Тобі насправді байдуже, що він зрадник.
Ти просто хочеш помститись їй.
Виїдаєш себе до живої плоті думками, хоча, усі
почуття давно як корозія на ключах від дому.
Неприємно пахнуть, мертві.
Якби можна було цю ненаситну пам'ять
знищити, остаточно стерти...
Це коли зайвий раз вдягаєш наперсток,
щоб дошити нитками день і не поранитись.
Ти ховаєш свою неповноцінну лють десь
між зношеною білизною та поламаним кухонним краном.
Зазвичай, так буває, що поряд з ним одна(тепла, зручна, смачно готує,
шкіра у неї-білий мармур, груди наповнені спокоєм),
а кортить кардинально іншу.
Щось на кшталт Лоліти Набокова, з якою він неодмінно погано кінчить.
Перевод песни
(Из цикла стихов со специями "Оттенки красного».)Смотришь как она нежится у него на плече, как
осторожно касается щекой к шее, засыпает от
удовольствие во
ритмичный стук его средневекового сердца ...
Смотришь и тебе хочется запихнуть ей в глотку сотню мечей,
плюснуты в лицо кислотой, разорвать ее милую, до тошноты
детскую улыбку.
Господи, как невыносимо ... Чувствовать себя настолько
беспомощной, что это не просто ревность, а паралич души.
Тебе на самом деле безразлично, что он предатель.
Ты просто хочешь отомстить ей.
Выедают себя к живой плоти мыслями, хотя, все
чувство давно как коррозия на ключах от дома.
Неприятно пахнут мертвые.
Если бы можно было эту ненасытную память
уничтожить, окончательно стереть ...
Это когда лишний раз надеваешь наперсток,
чтобы дошить нитями день и не пораниться.
Ты прячешь свою неполноценную ярость где
между изношенной бельем и поломанным кухонным краном.
Обычно, так бывает, что рядом с ним одна (тепла, удобная, вкусно готовит,
кожа у нее белый мрамор, грудь наполненные спокойствием),
а хочется кардинально другую.
Что-то вроде Лолиты Набокова, с которой он непременно плохо кончит.