Текст песни Леона Вишневська - Мовчати
- Исполнитель: Леона Вишневська
- Название песни: Мовчати
- Дата добавления: 15.05.2018 | 09:15:04
- Просмотров: 539
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
Знаєш, є такий подих...на зрізі губної помади.
Коли ти нею ніжно контур обводиш,
коли власні вуста, наче трояндовим маслом гладиш.
Груди хвилею піднімаються вгору,
пасмо рудого волосся неслухняно падає вниз.
Я обожнюю, коли ти так тихо і хрипло говориш,
немов під ногами нишком тріскає сухий хмиз.
Я ховаю до скриньки дві манірні, зухвалі сережки,
які ти нестерпно любиш мені одягати у вуха.
А ще, пам'ятаєш.квартиру, в якій ти колись донедавна мешкав?
Як забував вимикати у ній світло, яку музику щоночі слухав?
Здається, що від спогадів залишились непомітні рештки...
Ніби на підвіконнику непритомні від спеки мухи...
Засоромлені поцілунками шия та вилиці, відчинені навстіж
спраглі на спокій аптеки...
А ще пам'ятаєш,нашу улюблену вулицю?Гірчичний будинок
з терасою на даху?
Дешевий, подріблений в безодні сумки солоний крекер?
Пам'ятаєш як важко ти тоді зітхнув,
яким приреченим було твоє лице,
коли я вкотре цитувала напам'ять Сенеку:
"Цезарю багато чого не дозволено саме тому, що йому дозволено все."
Перевод песни
You know, there is such a breath ...on the cut of lipstick.
When you gently turn it around,
when your own mouth, like a rosehip, is stroking.
Breast wave rising up
the stream of redhead hair nudely falls down.
I adore when you say so softly and hoarsely
as if under the feet the dry Khmiz cracks down.
I hide in the box two manly, brave earrings,
which you intolerably love to put on my ears.
And, remember, the apartment in which you have ever lived until recently?
How did you forget to turn off the light in it, what music did you listen to every night?
It seems that remnants of remembrance have remained invisible ...
As if on a window sill flies unconscious of heat ...
Shamed kisses, neck and cheekbones, open wide
craving for a pharmacy ...
And remember, our favorite street? Mustard house
with a roof terrace?
Cheap, crumbled in the abyss of a bag of salty crackers?
Remember how hard you sighed then
what your face was doomed to
when I once again censured Seneca:
& quot; Caesar is not allowed much because he is allowed everything. & quot;