Текст песни Леона Вишневська - таке тримають у шухляді
- Исполнитель: Леона Вишневська
- Название песни: таке тримають у шухляді
- Дата добавления: 19.10.2021 | 22:36:31
- Просмотров: 120
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
Кімната топилась від цитрусових променів,що прорізались з вікон і падали на паркетну підлогу.
Вона сиділа на ліжку,гаряча і стомлена.
І якби була наймізерніша змога,
ви могли б почути як вона плаче...
Чекала,перебираючи в голові
слова головні
про наболіле,про те,що далі немає
жодної крихти сили
терпіти.
Серце билось метеоритом.
Скроні,наче мости,зводило в єдине.
Так минула майже година… він прийшов.
Cміливий і голий як палець,
зі свіжим парфумом,який вона йому дарувала,
щоб потім тільки ним і дихати.
Темний,ніби вилитий іспанець
з усіма своїми манірними примхами.
Істеричний тет-а-тет,
діалог з ним,наче солоне танго.
В душі виконував прелюдію,ніби на нервах,струнний квартет.
Чорт забирай!Це нестерпне життя із законами бумерангу!
Поділ на касти,династії,ранги...
Коли вона читала в голос Дереша,мама вибивала з рук книжку
і називала його слова єрессю.
Купленою на базарі за безцінь та знижку.
Так і він ніколи ніде не був й нічого далі власного носа не бачив...
І,ніби в намул,засмоктувало її кожне з сотень побачень.
Мабуть,він просто надто багато значив,щоб бути ніким.
Вона нехтувала,брехала,давала йому гроші...свої або ж поцуплені з дому.
Щоб всупереч усьому
просто бути з ним.
Було багато сліз,розірваних блузок,поламаних ребер,викиднів...
Вона обрізала до м'яса нігті,тричі на день їхала з глузду.
А він,хтивий боягуз,полохливий цербер,її,мов непотріб,назовні викинув.
Треба було частіше ходити до церкви
І молитись не пошепки,а молитись криками!
Перевод песни
Комната топилась от цитрусовых лучей,что прорезались из окон и падали на паркетный пол.
Она сидела на кровати, горячая и уставшая.
И если бы была самая мизерная возможность,
вы могли бы услышать как она плачет ...
Ждала, перебирая в голове
слова главные
о наболевшем, о том, что дальше нет
ни крошки силы
терпеть.
Сердце билось метеоритом.
Виски, как мосты, сводило воедино.
Так прошла почти час ... он пришел.
Cмиливий и голый как палец,
со свежим парфюмом, который она ему дарила,
чтобы потом только им и дышать.
Темный, будто вылитый испанец
со всеми своими чопорными капризами.
Истерический тет-а-тет,
диалог с ним, как соленое танго.
В душе выполнял прелюдию, что на нервах, струнный квартет.
Черт побери! Это невыносимую жизнь законам бумеранга!
Разделение на касты, династии, ранги ...
Когда она читала вслух Дереша, мама выбивала из рук книгу
и называла его слова ложью.
Купленной на базаре за бесценок и скидку.
Так и он никогда нигде не был и ничего дальше собственного носа не видел ...
И, словно в ил, засасывало всякая из сотен свиданий.
Видимо, он просто слишком много значил, чтобы быть никем.
Она презирала, врала, давала ему деньги ... свои или украденные из дома.
Чтобы вопреки всему
просто быть с ним.
Было много слез, разорванных блузок, поломанных ребер, выкидышей ...
Она обрезала к мясу ногти, три раза в день ехала с ума.
А он, похотливый трус, пугливый цербер, ее, как хлам, наружу выбросил.
Надо было чаще ходить в церковь
И молиться ли не шепотом, а молиться криками!