Текст песни Сергій Жадан - Жінки
- Исполнитель: Сергій Жадан
- Название песни: Жінки
- Дата добавления: 13.01.2021 | 16:02:03
- Просмотров: 195
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
-розкажи мені про свою подружку, про цю, нову,з якою ти зараз живеш. що там зараз між вами?
-між нами зараз повітря. я з нею просто живу,
так як діти живуть зі своїми страхами.
це ось те, що між нами - її химерний маршрут,
яблука і вино, усе це її протестанство,
одяг, який вона носить у торбі, мов парашут,
і колір її волосся,
який вона змінює,
як змінюють громадянство.
вона постійно зникає, у неї свої ключі.
вертається й засинає в тиші густій і свинцевій.
і я нажахано слухаю, як іноді уночі
серце її спиняється, наче трамвай на кінцевій.
вона зупиняє час, що вперто кудись іде,
подзенькуючи при ході порцеляновим передзвоном.
тоді вона підстригає своє волосся руде,
як підстригають траву, доглядаючи за газоном.
вона це якось поєднує, мовби згортає сувій,
і тоді я теж помічаю, бачу так ясно й близько
і це життя, що тече, мов туш у неї з-під вій,
і смерть, яка відступає, наче розбите військо.
виймає мені з долоні гострі скалки жалю,
торкається мого тіла, ніби важкого ужинку.
ось саме тому я її і люблю,
як тільки жінка може любити жінку.
Перевод песни
Расскажи мне о своей подружке, об этом, новую,с которой ты сейчас живешь. что там сейчас между вами?
-между нами сейчас воздуха. я с ней просто живу,
так как дети живут со своими страхами.
это вот то, что между нами - ее причудливый маршрут,
яблоки и вино, все это ее протестантизм,
одежду, она носит в сумке, как парашют,
и цвет ее волос,
который она изменяет,
как меняют гражданство.
она постоянно исчезает, в нее свои ключи.
возвращается и засыпает в тишине густой и свинцовой.
и я в ужасе слушаю, как иногда ночью
сердце ее останавливается, как трамвай на конечной.
она останавливает время, упорно куда-то уходит,
позвякивая при ходьбе фарфоровым перезвоном.
тогда она подстригает свои волосы рыжие,
как подстригают траву, ухаживая за газоном.
она это как-то объединяет, словно сворачивает свиток,
и тогда я тоже замечаю, вижу так ясно и близко
и это жизнь, которая течет, как тушь у нее из-под ресниц,
и смерть, отступает, как разбитое войско.
вынимает мне с ладони острые осколки сожалению,
касается моего тела, будто тяжелого урожаю.
вот именно поэтому я ее и люблю,
как только женщина может любить женщину.