Текст песни Сергій Жадан - Салман тримав на вокзалі кіоски
- Исполнитель: Сергій Жадан
- Название песни: Салман тримав на вокзалі кіоски
- Дата добавления: 01.07.2021 | 12:52:12
- Просмотров: 136
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
1Салман тримав на вокзалі кіоски.
Кіоски спалили якісь відморозки.
Спалили кіоски, спалили фольксваген –
в роботі з людьми є свої переваги.
Спалили Салмана, інших лишили,
пізнали лише за наколками на шиї.
Ми клялись, стоячи між туману,
що поставимо пам’ятник другу Салману,
поставимо пам’ятник із чорного граніту,
вшануємо пам’ять бійців неліквіду.
Спіть собі з миром, брати по зброї,
ветерани Трої, піонери-герої,
хто згорів на роботі й не дожив до пенсії:
діти сонця, покоління пепсі.
2
Вася бовтався на фірмі до кризи,
потім на фірмі з’явилися криси.
Криси винюхали жирну частку,
криси здали Васю начальству.
І ось він сидить, як моряк на причалі,
і впадає в маразм од такої печалі.
«В мене, - каже, - є друг трансплантолог -
витрусить з мене зайвий мотлох.
Продам що-небудь із внутрішніх органів:
найменш юзані, без різної погані.
По ходу потрібна згода родини,
далі хай розбирають на частини.
А родина проти, наче це вирок.
А хуй мені з нирки? Проживу без нирок.
Хуй мені з їхніх кишок і тромбів?
Продам все зайве, буду як зомбі.
Почну харчуватись чужою кров’ю,
віддам борги своєму здоров’ю.
Буду пити протиотрути,
щоби всіх пережити і всіх забути».
3
Зустрів нещодавно друга Артура:
порядна родина, добра натура –
кузен-петеушник, сестра-відмінниця.
Сів – відкинувся, знову сів – відкинувся,
ще раз сів – вийшов по амністії,
сидить, чекає благої вісті.
Співає в церквах на Різдво колядок.
«У всьому, - говорить, - має бути порядок.
Толку з ваших мирних зборів?
Краще різати мінтів і прокурорів,
валити суддів, вішати дільничних,
стріляти червоних, палити коричневих,
втопити в лайні нового губернатора,
потім на згарищі глушити з дозатора.
Рвати попів із золотими хрестами,
слати бомби заказними листами
кожному хую, банкіру й буржую -
Ісус казав жити по фен-шую».
4
Андрюха в школі ходив відмінником,
доки не взяли з краденим годинником.
«Було мені, - каже, - муторно й боязко.
Пішов виконувати громадянський обов’язок
в місто Фастів, у будівельну частину.
Як я ненавиджу цю країну!
Кожен готовий смоктати за подачку.
Будуть працювати просто за жрачку.
Живуть, як змії, не показуючи виду.
Я ніколи звідси не поїду».
Віддав своє труду і обороні.
Останні роки сидить на стадіоні.
Сидить восени, сидить улітку,
розповідає про трансферну політику:
«В клубі празник – змінився власник,
ліве бабло – найкращий подразник.
Наші традиції – здати позиції,
решту зроблять негри й бразильці.
Бути кращим дається не кожному,
чесний футбол занадто дорого коштує.
Все купується, все продається,
окрім любові й нашого серця!»
5
У кожного з нас є свої заступники.
Ровесники лежать в чорноземах республіки.
Інших немає, замінити їх ніким.
Це вони торгували металом і нікелем.
Це вони проїбали все й відразу –
від фабрик Донбасу до російського газу.
Це в них відбирали шахти й заводи,
це вони говорили про запах свободи,
про офшорні зони й ринки Європи,
їх валила влада й не брали хвороби,
вони першими рвались вперед під вітрилами.
Першими потім їх і відстрілювали.
Їх хоронили, їх забували.
Нічні небеса, чорні підвали,
мертва тиша, сувора вітчизна:
нестерпно п’янка,
невимовно грізна.
Перевод песни
1Салман него на вокзале киоски.
Киоски сожгли какие-то отморозки.
Сожгли киоски, сожгли фольксваген -
в работе с людьми есть свои преимущества.
Сожгли Салмана, других оставили,
узнали только по наколками на шее.
Мы клялись, стоя между тумана,
что поставим памятник вторую Салману,
поставим памятник из черного гранита,
почтим память бойцов неликвида.
Спите с миром, братья по оружию,
ветераны Трои, пионеры-герои,
кто сгорел на работе и не дожил до пенсии:
дети солнца, поколение пепси.
2
Вася болтался на фирме до кризиса,
потом на фирме появились крысы.
Крысы вынюхали жирную часть,
крысы сдали Васю начальству.
И вот он сидит, как моряк на причале,
и впадает в маразм от такой печали.
«У меня, - говорит, - есть друг трансплантолог -
вытрясет из меня лишний хлам.
Продам что-нибудь из внутренних органов:
наименее Юзано, без различной нечисти.
По ходу требуется согласие семьи,
дальше пусть разбирают на части.
А семья против, как это приговор.
А хуй мне из почки? Проживу без почек.
Хуй мне с их кишечника и тромбов?
Продам все лишнее, буду как зомби.
Начну питаться чужой кровью,
отдам долги своему здоровью.
Буду пить противоядия,
чтобы всех пережить и всех забыть ».
3
Встретил недавно вторая Артура:
порядочный семья, добрая натура -
кузен-пэтэушник, сестра отличница.
Сел - откинулся, сел - откинулся,
еще раз сел - вышел по амнистии,
сидит, ждет благой вести.
Поет в церквях на Рождество колядки.
«Во всем, - говорит, - должен быть порядок.
Толку из ваших мирных собраний?
Лучше резать Минт и прокуроров,
валить судей, вешать участковых,
стрелять красных, курить коричневых,
утопить в дерьме нового губернатора,
потом на пепелище глушить из дозатора.
Рвать попов с золотыми крестами,
слать бомбы заказным письмам
каждому хую, банкиру и буржую -
Иисус говорил жить по фэн-шую ».
4
Андрюха в школе ходил отличником,
пока не взяли с краденым часами.
«Было мне, - говорит, - муторно и робко.
Пошел выполнять гражданский долг
в город Фастов, в строительную часть.
Как я ненавижу эту страну!
Каждый готов сосать за подачку.
Будут работать просто за жрачку.
Живут, как змеи, не показывая вида.
Я никогда отсюда не уеду ».
Отдал свое труду и обороне.
Последние годы сидит на стадионе.
Сидит осенью, сидит летом,
рассказывает о трансферной политике:
«В клубе праздник - сменился собственник,
левое бабло - лучший раздражитель.
Наши традиции - сдать позиции,
остальное сделают негры и бразильцы.
Быть лучшим дается не каждому,
честный футбол слишком дорого стоит.
Все покупается, все продается,
кроме любви и нашего сердца »
5
У каждого из нас есть свои заместители.
Ровесники лежат в черноземах республики.
Остальных нет, заменить их некем.
Это они торговали металлом и никелем.
Это они проибалы все и сразу -
от фабрик Донбасса к российскому газу.
Это у них отбирали шахты и заводы,
это они говорили о запахе свободы,
об оффшорных зонах и рынки Европы,
их валила власть и не брали болезни,
они первыми рвались вперед под парусами.
Первыми потом их и отстреливали.
Их хоронили, их забывали.
Ночные небеса, черные подвалы,
мертвая тишина, строгая отечество:
невыносимо пьянка,
несказанно грозная.