Текст песни Віктор Морозов - Трубач
- Исполнитель: Віктор Морозов
- Название песни: Трубач
- Дата добавления: 01.07.2020 | 03:24:07
- Просмотров: 239
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
З отого дня суремного, як завалився ратуш,усе навіки зважене і вписане в архів:
“Понесено у людности не так велику втрату:
погиб трубач, двох жовнірів, кількох робітників”.
Маленька апокаліпса на ринковому пляці:
з розпуки позіхнуло трагічне місто Львів,
мов гер таємний радник над аркушем реляції:
один трупач,
твох шофнірів,
кількох ропітникіф.
Зібрали вдовам на свічки, а матерям на ліки.
Дітей забрали в інтернат на вулицю Сиріт.
На поминках буяла чернь і мандрівні каліки
і гупав кусками о брук увесь калічий рід
(і кожен чесно їв, і пив, і плакав як умів:
погиб трубач, двох жовнірів, кількох робітників).
Поховані під вежею, вони ввійшли в комори,
де світло мре і твердне кров, де вже не чути з тьми,
як на майданах і в шинках реве житейське море.
Там інше світло — і воно біліє над кістьми.
Вони зійшли в підземну хлань, немовби в інше місто, —
Їх не любили на землі й забули серед хмар.
Ішов попереду трубач.
Він дув натхненно й чисто —
так ніби не трубу тримав, а вогняний ліхтар.
Коли ж посмертні очі в них зітліли, мов одежа,
Вони злягли на дно камінь — плече коло плеча,
Лиш не вгавав, як джерело, і виростав, як вежа,
Таємний і хрипкий сигнал — відозва трубача.
Перевод песни
From that day on, as the town hall collapsed,everything is forever weighed and entered in the archive:
“The population has suffered not so much loss:
a trumpet player, two soldiers, and several workers died. ”
A small apocalypse in the market square:
the tragic city of Lviv yawned from the rift,
as a secret adviser on the relation sheet:
one corpse,
your drivers,
several ropitnikikif.
Gathered for widows for candles, and mothers for medicine.
The children were taken to a boarding school on Orphans Street.
Blacks and itinerant cripples abounded at the memorial service
and the whole crippled family pounded in pieces on the pavement
(and everyone ate and drank honestly, and wept as best he could:
died a trumpet player, two soldiers, several workers).
Buried under the tower, they entered the barn,
where the light dies and the blood hardens, where it is no longer heard from the darkness,
as in the squares and in the taverns roars the sea of life.
There is another light - and it whitens over the bones.
They went down to the underworld, as if to another city, -
They were disliked on earth and forgotten in the clouds.
There was a trumpet player in front.
He blew with inspiration and purity -
as if he were not holding a trumpet, but a fiery lantern.
And when their eyes were as it were clothes,
They fell to the bottom of the stone - shoulder to shoulder,
Only he knew not as a fountain, and grew as a tower;
A secret and hoarse signal is the trumpeter's call.