Текст песни Вікторія Дикобраз - Віч-на-віч

  • Просмотров: 112
  • 0 чел. считают текст песни верным
  • 0 чел. считают текст песни неверным

Текст песни

якось
заплющивши очі в бетонній кімнаті
зрозумієш що її стіни придатні
лише для гостріння ножів.

але у тебе з металу лише суха кров
у якій крім заліза ще дуже багато
недоброякісних домішок.

менше з тим коли до стіни залишиться
півкроку вперед а до дотику й менше –
піввидиху з двох легень

візьмешся гострити ножі з усіх пальців
ножі із кісток сухожиллів хрящів
і зовсім тоненькі із нервів.

а коли не залишиться більше нічого згадаєш
ще про пам'ять твою казали міцна хоча й
як вино але ж можна спробувати.

але у розпачі втямиш все безглуздя становища
бо не маєш чим взятися за її павутинне мереживо
ти ж тепер ніж дурнику а вона

можливо не найцінніше що в тебе лишилося
але її тканина хоча б дозволяє іноді
перебинтовувати порізи.

і поглянувши ще раз на пальці й кістки
на сухожилля хрящі навіть нерви і головне
на кров з усілякими домішками

ти застигнеш сконфужено за півкроку піввидиху
до своєї пам'яті із очима повними власних
загострених відблисків.

і більше не ворухнешся.

#Семантика_

Перевод песни

то
закрыв глаза в бетонной комнате
поймешь что ее стены пригодны
только для заточки ножей.

но у тебя из металла только сухая кровь
в которой кроме железа еще очень много
недоброкачественных примесей.

тем не менее когда к стене останется
полшага вперед а к прикосновению и меньше -
пиввидиху из двух легких

возьмешься точить ножи из всех пальцев
ножи из костей сухожилия, хрящей
и совсем тоненькие с нервов.

а когда не останется больше ничего вспомнишь
еще о памяти твою говорили прочная хотя и
как вино но можно попробовать.

но в отчаянии поймешь все нелепости положения
ибо нечем заняться ее паутинное кружево
ты теперь чем дурачок а она

возможно не самое ценное что у тебя осталось
но ее ткань хотя бы позволяет иногда
перебинтовывать порезы.

и взглянув еще раз на пальцы и кости
на сухожилия хрящи даже нервы и главное
на кровь со всевозможными примесями

ты застынет сконфуженно в полушаге пиввидиху
к своей памяти с глазами полными собственных
заостренных бликов.

и больше не ворухнешся.

# Семантика_

Смотрите также:

Все тексты Вікторія Дикобраз >>>