Текст песни Тарас Григорович Шевченко - Чернець
- Исполнитель: Тарас Григорович Шевченко
- Название песни: Чернець
- Дата добавления: 31.10.2021 | 02:36:12
- Просмотров: 107
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
ЧЕРНЕЦЬУ Києві на Подолі
Було колись... І ніколи
Не вернеться, що діялось,
Не вернеться сподіване,
Не вернеться... А я, брате,
Таки буду сподіватись,
Таки буду виглядати,
Жалю серцю завдавати.
У Києві на Подолі
Братерськая наша воля
Без холопа і без пана,
Сама собі у жупані
Розвернулася весела,
Аксамитом шляхи стеле,
А єдвабном застилає
І нікому не звертає.
У Києві на Подолі
Козаки гуляють.
Як ту воду, цебром-відром
Вино розливають.
Льохи, шинки з шинкарками,
З винами, медами
Закупили запорожці
Та й тнуть коряками.
А музика реве, грає,
Людей звеселяє.
А із Братства те бурсацтво
Мовчки виглядає.
Нема голій школі волі,
А то б догодила...
Кого ж то там з музикою
Люде обступили?
В червоних штанях аксамитних
Матнею улицю мете.
Іде козак. — Ох, літа! літа!
Що ви творите? — На тоте ж
Старий ударив в закаблуки,
Аж встала курява! Отак!
Та ще й приспівує козак:
— По дорозі рак, рак,
Нехай буде так, так.
Якби таки молодиці
Посіяти мак, мак.
Дам лиха закаблукам,
Дам лиха закаблам,
Останеться й передам.
А вже ж тії закаблуки
Набралися лиха й муки!
Дам лиха закаблукам,
Дам лиха закаблам,
Останеться й передам!
Аж до Межигорського Спаса
Потанцював сивий.
А за ним і товариство
І ввесь святий Київ.
Дотанцював аж до брами,
Крикнув: «Пугу! пугу!
Привітайте, святі ченці,
Товариша з Лугу!»
Свята брама одчинилась,
Козака впустили,
І знов брама зачинилась,
Навік зачинилась
Козакові. Хто ж цей сивий
Попрощався з світом?
Семен Палій, запорожець,
Лихом не добитий.
Ой високо сонце сходить,
Низенько заходить.
В довгій рясі по келії
Старий чернець ходить.
Іде чернець у Вишгород
На Київ дивитись,
Та посидіть на пригорі,
Та хоч пожуритись.
Іде чернець Дзвонковую
У яр воду пити
Та згадує, як то тяжко
Було жити в світі.
Іде чернець у келію
Меж стіни німії
Та згадує літа свої,
Літа молодії.
Бере письмо святе в руки,
Голосно читає...
А думкою чернець старий
Далеко літає.
І тихнуть Божії слова
І в келії, неначе в Січі,
Братерство славне ожива.
А сивий гетьман, мов сова,
Ченцеві зазирає в вічі.
Музика, танці і Бердичів.
Кайдани брязкають... Москва,
Бори, сніги і Єнісей...
І покотились із очей
На рясу сльози... Бий поклони!
І плоть старечу усмиряй.
Святе писаніє читай,
Читай, читай та слухай дзвона,
А серцеві не потурай,
Воно тебе в Сибір водило,
Воно тебе весь вік дурило.
Приспи ж його і занехай
Свою Борзну і Фастовщину,
Загине все, ти сам загинеш.
І не згадають, щоб ти знав...
І старець тяжко заридав.
Читать писаніє покинув.
Ходив по келії. Ходив,
А потім сів і зажурився:
— Для чого я на світ родився,
Свою Україну любив? —
До утрені завив з дзвіниці
Великий дзвін. Чернець мій встав,
Надів клобук, взяв патерицю,
Перехрестився, чотки взяв...
І за Україну молитись
Старий чернець пошкандибав.
Перевод песни
монахВ Киеве на Подоле
Было когда-то ... И никогда
Не вернется, что происходило,
Не вернется ожидаемое,
Не вернется ... А я, брат,
Таки буду надеяться,
Таки буду выглядеть,
Сожаления сердцу наносить.
В Киеве на Подоле
Братерськая наша воля
Без холопа и без господина,
Сама себе в кафтане
Развернулась веселая,
Аксамит пути стеле,
А Едвабно застилает
И никому не обращает.
В Киеве на Подоле
Казаки гуляют.
Как ту воду, ведром-ведром
Вино разливают.
Погреба, ветчины с шинкарка,
С винами, медом
закупили запорожцы
И тнуть коряками.
А музыка ревет, играет,
Людей веселит.
А с Братства то бурсацтво
Молча выглядит.
Нету голой школе воли,
А то бы угодила ...
Кого-то там с музыкой
Люди обступили?
В штанах Аксамытный
Мотней улицу метет.
Идет казак. - Ох, летом! лета!
Что вы творите? - На тоте же
Старый ударил в каблуки,
Вплоть встала пыль! Так!
Да еще и напевает казак
- По дороге рак, рак,
Пусть будет так, да.
Если бы таки женщины
Посеять мак, мак.
Дам лиха каблукам,
Дам лиха закаблам,
Останется и передам.
А уж тии каблуки
Набрались беды и муки!
Дам лиха каблукам,
Дам лиха закаблам,
Останется и передам!
До Межигорского Спаса
Потанцевал седой.
А за ним и общество
И все святой Киев.
Дотанцював до ворот,
Крикнул: «Пугу! кнут!
Поздравьте, святые монахи,
Товарища с Луга »
Праздники ворота одчинилась,
Козака впустили,
И снова ворота закрылась,
навек закрылась
Казаку. Кто же этот седой
Попрощался с миром?
Семен Палий, запорожец,
Бедствием НЕ добит.
Ой высоко солнце всходит,
Низко заходит.
В длинной рясе по келье
Старый монах ходит.
Идет монах в Вышгород
На Киев смотреть,
И посидите на пригорел,
И хоть взгрустнуть.
Идет монах Дзвонковую
В овраг воду пить
И вспоминает, как тяжело
Жить в мире.
Идет монах в келью
Меж стены нимии
И вспоминает лета свои,
Молодые годы.
Берет письмо святое в руки,
Громко читает ...
А мнением монах старый
Далеко летает.
И стихает Божии слова
И в келье, будто в Сечи,
Братство славное оживает.
А седой гетман, как сова,
Монаху заглядывает в глаза.
Музыка, танцы и Бердичев.
Кандалы звенят ... Москва,
Боры, снега и Енисей ...
И покатились из глаз
На рясу слезы ... Бей поклоны!
И плоть старческую усмиряет.
Святое писание читай,
Читай, читай и слушай колокола,
А сердце не потакай,
Оно тебя в Сибирь водило,
Оно тебя всю жизнь дуралей.
Усыпи же его и оставьте
Свою Борзну и Фастовщину,
Погибнет все, ты сам погибнешь.
И не вспомнят, чтобы ты знал ...
И старец тяжело зарыдал.
Читать писание покинул.
Ходил по келье. ходил,
А потом сел и загрустил:
- Для чего я на свет родился,
Свою Украину любил? -
К заутрене завил с колокольни
Большой колокол. Монах мой встал,
Надел клобук, взял посох,
Перекрестился, четки взял ...
И за Украину молиться
Старый монах направился.