Текст песни Тарас Григорович Шевченко - Дурні та гордії ми люди
- Исполнитель: Тарас Григорович Шевченко
- Название песни: Дурні та гордії ми люди
- Дата добавления: 23.02.2021 | 07:34:04
- Просмотров: 150
- 0 чел. считают текст песни верным
- 0 чел. считают текст песни неверным
Текст песни
Дурні та гордії ми людиНа всіх шляхах, по всій усюді,
А хвалимось, що ось-то ми
І над землею і водою,
І од палат та до тюрми
Усе царі, а над собою
Аж деспоти — такі царі,
І на престолі і в неволі,
І все-то те по добрій волі,
По волі розуму горить,
Як той маяк у син[ім] морі
Чи те... в житейськім. Само так
У нас у костяній коморі
Горить розумний той маяк,
А ми оливи наливаєм
Та байдуже собі співаєм —
Чи то в годину, чи в напасть.
Орли, орли ви сизокрилі,
Поки вам лихо не приснилось,
Хоч невеличке, хоч на час!
А там — під лавою в шиночку
Сховаєтесь у холодочку.
Огонь небесний той погас,
І в тую костяну комору
Полізли свині ізнадвору,
Мов у калюжу, та й сопуть.
І добре роблять, що кують
На руки добрії кайдани
Та чарки в руки не дають
Або ножа, а то б зарані
Гарненько з лиха б напились,
А потім з жалю заридали
Та батька, матір прокляли
І тих, що до хреста держали.
А потім ніж — і потекла
Свиняча кров, як та смола,
З печінок ваших поросячих.
А потім...
Перевод песни
Дураки и гордецы мы людиНа всех путях, по всей всюду,
А хвалимся, что вот-то
И над землей и водой,
И от палат и в тюрьму
Все цари, а над собой
Вплоть деспоты - такие цари,
И на престоле и в неволе,
И все-то то по доброй воле,
По воле разума горит,
Как то маяк в сын [им] море
Ли ... в житейской. же так
У нас в костяные кладовке
Горит разумный маяк,
А мы масла наливаем
Но все равно себе поем -
То в час или в напасть.
Орлы, орлы вы сизокрылые,
Пока вам беда не приснилось,
Хотя небольшое, хоть на время!
А там - под лавой в кабачке
Скроетесь в тени.
Огонь небесный то погас,
И в ту костяные кладовую
Полезли свиньи вне,
Как в лужу, и сопят.
И хорошо делают, что куют
На руки добрые цепи
И рюмки в руки не дают
Или ножа, а то бы заранее
Хорошенько из беды бы напились,
А потом из жалости зарыдали
И отца, мать прокляли
И тех, что к кресту держали.
А потом нож - и потекла
Свиная кровь, как и смола,
С печенок ваших поросячьих.
А потом...