Текст песни
БЕНКЕТ У ЛИСЯНЦІ
Смеркалося. Із Лисянки
Кругом засвітило:
Ото Гонта з Залізняком
Люльки закурили.
Страшно, страшно закурили!
І в пеклі не вміють
Отак курить. Гнилий Тікич
Кров’ю червоніє
Шляхетською, жидівською;
А над ним палають
І хатина, і будинок;
Мов доля карає
Вельможного й неможного.
А серед базару
Стоїть Гонта з Залізняком,
Кричать: «Ляхам кари!
Кари ляхам, щоб каялись!»
І діти карають.
Стогнуть, плачуть; один просить,
Другий проклинає;
Той молиться, сповідає
Гріхи перед братом,
Уже вбитим. Не милують,
Карають, завзяті.
Як смерть люта, не вважають
На літа, на вроду
Шляхтяночки й жидівочки.
Тече кров у воду.
Ні каліка, ані старий,
Ні мала дитина
Не остались — не вблагали
Лихої години.
Всі полягли, всі покотом;
Ні душі живої
Шляхетської й жидівської.
А пожар удвоє
Розгорівся, розпалався
До самої хмари.
А Галайда, знай, гукає:
«Кари ляхам, кари!»
Мов скажений, мертвих ріже,
Мертвих віша, палить.
«Дайте ляха, дайте жида!
Мало мені, мало!
Дайте ляха, дайте крові
Наточить з поганих!
Крові море... мало моря...
Оксано! Оксано!
Де ти?» — крикне й сховається
В полум’ї, в пожарі.
А тим часом гайдамаки
Столи вздовж базару
Поставили, несуть страву,
Де що запопали,
Щоб засвітла повечерять.
«Гуляй!» — загукали.
Вечеряють, а кругом їх
Пекло червоніє.
У полум’ї, повітані
На кроквах, чорніють
Панські трупи. Горять крокви
І падають з ними.
«Пийте, діти! пийте, лийте!
З панами такими,
Може, ще раз зострінемось,
Ще раз погуляєм».
І поставець одним духом
Залізняк черкає.
«За прокляті ваші трупи,
За душі прокляті
Ще раз вип’ю! Пийте, діти!
Вип’єм, Гонто, брате!
Вип’єм, друже, погуляєм
Укупочці, в парі.
А де ж Волох? Заспівай лиш
Нам, старий кобзарю!
Не про дідів, бо незгірше
Й ми ляхів караєм;
Не про лихо, бо ми його
Не знали й не знаєм.
Веселої утни, старче,
Щоб земля ломилась, —
Про вдовицю-молодицю,
Як вона журилась».
(Кобзар грає й приспівує.)
Од села до села
Танці та музики:
Курку, яйця продала —
Маю черевики.
Од села до села
Буду танцювати:
Ні корови, ні вола —
Осталася хата.
Я оддам, я продам
Кумові хатину,
Я куплю, я зроблю
Яточку під тином;
Торгувать, шинкувать
Буду чарочками,
Танцювать та гулять
Таки з паробками.
Ох ви, дітки мої,
Мої голуб’ята,
Не журіться, подивіться,
Як танцює мати.
Сама в найми піду,
Діток в школу оддам,
А червоним черевичкам
Таки дам, таки дам!
«Добре! добре! Ну, до танців,
До танців, кобзарю!»
Сліпий вшкварив — навприсядки
Пішли по базару.
Земля гнеться. «Нумо, Гонто!»
«Нум, брате Максиме!
Ушкваримо, мій голубе,
Поки не загинем!»
«Не дивуйтеся, дівчата,
Що я обідрався;
Бо мій батько робив гладко,
То й я в його вдався».
«Добре, брате, єй же богу!»
«Ану ти, Максиме!»
«Постривай лиш!»
«Отак чини, як я чиню:
Люби дочку абичию —
Хоч попову, хоч дякову,
Хоч хорошу мужикову».
Перевод песни
ПИР в Лысянке
Смеркалось. с Лисянки
Кругом воссияло:
Вот Гонта с Железняком
Трубки закурили.
Страшно, страшно закурили!
И в аду не умеют
Так курит. гнилой Тикич
кровью краснеет
Благородной, еврейской;
А над ним горят
И хижина, и дом;
Как судьба наказывает
Великого и нельзя.
А среди базара
Стоит Гонта с Железняком,
Кричат: «Ляхам казни!
Кары ляхам, чтобы каялись »
И дети наказывают.
Стонут, плачут; один просит,
Второй проклинает;
Тот молится, исповедует
Грехи перед братом,
Уже убитым. Не милуют,
Наказывают, упорные.
Как смерть лютая, не считают
На лета, на красоту
Шляхтяночкы и жидивочкы.
Течет кровь в воду.
Ни калека, ни старый,
Ни маленький ребенок
НЕ остались - не умоляли
Злой часа.
Все полегли, все вповалку;
Ни живой души
Благородной и еврейской.
А пожар вдвое
Разгорелся, розпалався
До самой облака.
А Галайда, знай, кричит:
«Кары ляхам, кары!»
Как бешеный, мертвых режет,
Мертвых вешают, курит.
«Дайте ляха, дайте жида!
Мало мне, мало!
Дайте ляха, дайте крови
Наточит из плохих!
Крови море ... мало моря ...
Оксана! Оксана!
Где ты? » - крикнет и скроется
В пламени, в пожаре.
А тем временем гайдамаки
Столы вдоль рынка
Поставили несут блюдо,
Где что схватили,
Чтобы засветло повечерять.
«Гуляй!» - закричали.
Ужинают, а вокруг них
Ад краснеет.
В пламени, повитани
На стропилах, чернеют
Барские труппы. горят стропила
И падают с ними.
«Пейте, дети! пейте, лейте!
С господами такими,
Может, еще раз зостринемось,
Еще раз погуляем ».
И поставец залпом
Зализняк чиркает.
«За проклятые ваши,
За души прокляты
Еще раз выпью! Пейте, дети!
Выпьем, Гонта, брат!
Выпьем, друг, погуляем
Вкупе, в паре.
А где же Волох? Спой лишь
Нам, старый кобзарь!
Не об дедов, потому хуже
И мы ляхов наказываю
Не об беда, потому что мы его
Не знали и не знаем.
Веселой выкинь, старик,
Чтобы земля ломилась, -
О вдову-женщину,
Как она сокрушалась ».
(Кобзарь играет и напевает.)
От села к селу
Танцы и музыки:
Курицу, яйца продала -
Имею ботинки.
От села к селу
Буду танцевать:
Ни коровы, ни вола -
Осталась дом.
Я отдам, я продам
Куму хижину,
Я куплю, я сделаю
Яточку под забором;
Торговать, шинкувать
Буду рюмочками,
Танцевать и гулять
Таки с паробка.
Ох вы, детки мои,
Мои голубчики,
Не печальтесь, посмотрите,
Как танцует мать.
Сама внаем пойду,
Детей в школу отдам,
А красные башмачки
Таки дам, таки дам
«Хорошо! хорошо! Ну, к танцам,
К танцам, кобзарь »
Слепой хлестнул - вприсядку
Пошли по базару.
Земля гнется. «Ну-ка, Гонта»
«Нум, брат Максим!
Пустится, голубчик,
Пока не погибнет »
«Не удивляйтесь, девушки,
Что я обидрався;
Потому что мой отец делал гладко,
Так и я в его удался ».
«Хорошо, брат, ей-богу!»
«Ну ты, Максим!»
«Погоди лишь»
«Так поступай как я делаю:
Люби дочь абичию -
Хотя попову, хоть Дьяково,
Хотя хорошую мужиков ».
Смотрите также: