Текст песни Тарас Григорович Шевченко - Марія. ч.2

  • Просмотров: 138
  • 0 чел. считают текст песни верным
  • 0 чел. считают текст песни неверным

Текст песни

Увечері, мов зоря тая,
Марія з гаю вихожає
Заквітчана. Фавор-гора,
Неначе з злата-серебра,
Далеко, високо сіяє,
Аж сліпить очі. Підняла
На той Фавор свої святиє
Очиці кроткіє Марія
Та й усміхнулась. Зайняла
Козу з козяточком з-під гаю
І заспівала. —
«Раю! раю!
Темний гаю!
Чи я, молодая,
Милий Боже, в твоїм раї
Чи я погуляю,
Нагуляюсь? »
Та й замовкла.
Круг себе сумно озирнулась,
На руки козеня взяла
І веселенькая пішла
На хутір бондарів убогий.
А йдучи, козеня, небога,
Ніби дитину, на.руках
Хитала, бавила, гойдала,
До лона тихо пригортала
І цілувала. Козеня,
Неначе теє кошеня,
І не пручалось, не кричало,
На лоні пестилося, гралось.
Миль зо дві любо з козеням
Трохи, трохи не танцювала
І не втомилась. Вигляда
Старий, сумуючи під тином,
Давненько вже свою дитину.
Зострів її і привітав
І тихо мовив: — Де ти в Бога
Загаялась, моя небого?
Ходімо в кущу, опочий,
Та повечеряємо вкупі
З веселим гостем молодим;
Ходімо, доненько. — Який?
Який се гость? — Із Назарета
Зайшов у нас підночувать.
І каже, Божа благодать
На ветхую Єлисавету
Учора рано пролилась,
Учора, каже, привела
Дитину, сина. А Захарій
Старий нарек його Іваном...
Так бачиш що! — А гость роззутий,
Умитий з кущі вихожав
В одному білому хітоні,
Мов намальований сіяв,
І став велично на порозі,
І, уклонившися, вітав
Марію тихо. Їй, небозі,
Аж дивно, чудно. Гость стояв
І ніби справді засіяв.
Марія на його зирнула
І стрепенулась. Пригорнулась,
Неначе злякане дитя,
До Йосипа свого старого,
А потім гостя молодого
Просила, ніби повела
Очима в кущу. Принесла
Води погожої з криниці,
І молоко і сир козлиці
Їм на вечерю подала.
Сама ж не їла й не пила.
В куточку мовчки прихилилась
Та дивувалася, дивилась,
І слухала, як молодий
Дивочний гость той говорив.
І словеса його святиє
На серце падали Марії,
І серце мерзло і пеклось!

— Во Іудеї не було, —
Промовив гость, — того ніколи,
Що нині узриться. Равві,
Равві великого глаголи
На ниві сіються новій!
І виростуть, і пожнемо
І в житницю соберемо
Зерно святеє. Я Месію
Іду народу возвістить! —
І помолилася Марія
Перед апостолом.
Горить
Огонь тихенько на кабиці,
А Йосип праведний сидить
Та думає... Уже зірниця
На небі ясно зайнялась.
Марія встала та й пішла
З глеком по воду до криниці.
І гость за нею, і в ярочку
Догнав Марію...
Холодочком
До сходу сонця провели
До самої Тиверіади
Благовістителя. І раді,
Радісінькі собі прийшли
Додому.
Жде його Марія,
І ждучи плаче, молодії
Ланити, очі і уста
Марніють зримо. — Ти не та,
Не та тепер, Маріє, стала!
Цвіт зельний, наша красота! —
Промовив Йосип. — Диво сталось
З тобою, доненько моя!
Ходім, Маріє, повінчаймось,
А то... — Й не вимовив: уб’ють
На улиці. — І заховаймось
В своїм оазисі. — І в путь
Марія нашвидку збиралась
Та тяжко плакала, ридала.

Перевод песни

Вечером языки Зоря Тая,
Мария из рощи воспитывает
Штампованные. Faro Mountain,
Как будто с Zlata-Serbra,
Далеко, высоко свиноматок,
ослепить бы глаз. Поднятый
О святом, благоприятствующих в
Krotkie Мэри ясно
И улыбнулся. занятый
Коза с козлом из-под рощей
И пели. -
"Рай! Ray!
Темная роща!
Будь я молод,
Милый бог, в вашем луче
ли я пойду,
Ведущий? "
И молчит.
Сам круг печально смотрел,
На руках у Kozenian приняли
И смешно пошел
В пузырьках Bondures беден.
И ходьба, коза, небо,
Как будто ребенок, на
Встряхивание Bavila, качели,
Для Lona молча
И поцеловал. Дитя,
Как будто она котенок,
И не решить, не кричать,
В гребешка, он играл.
Майлз с двумя ботинками с козами
Немного танцует немного
И не устает. Выглядит как
Старый, отсутствует под оловом,
Осторожно в своем ребенке уже.
Отложение ее и поздравил
И тихо отметил: «Где вы в Боге
Распалась, мое небо?
Давайте идти к кусту, сопротивление,
И ужин в baccoon
С забавным гостем молодых;
Пойдем, Donignko. - который из?
Что ваш гость? - Из Назарета
Я встал с нашим пожертвованием.
И говорит, что благодать Божия
На ветеринару из Элизавет
Вчера пролил рано,
Вчера, говорит, привел
Ребенок, сын. И Захария
Старая Нара его Иван ...
Так видим, что! - И гость рассеивается,
Dewant с куста воспитан
В одном белом хитоне,
Языки окрашено сеял,
И стал величественно на пороге,
И смиренно приветствовал
Мэри тихо. К ней, небо,
Как странно, это здорово. Гость стоя
И, как если бы действительно посеяли.
Мэри на его zirinula
И стабильно. Huded,
Как будто испуганный ребенок,
Для того, чтобы Иосиф его старый,
И тогда гость молодой
Запрашиваемые, как если бы во главе
Глаза в кусте. Принес
Воды в Sobre с хорошо,
И молоко и сыр козы
Их на обед подали.
Большинство не есть и не пить.
В углу молчания приклеивали к
И задавался вопросом, наблюдал,
И слушал, как молодой
Освобожден гость сказал.
И Sloves освящается
На сердце упало Мэри,
И сердце замерзает и привет!

- Там не было ни Иудея, -
Упомянутый гость, - никогда,
То, что сейчас придет. Раввин,
Ravi Great Glagol
Есть новые в Ниве!
И расти, и пойдем
И в Suse жизни
Святое зерно. Я Мессия
Народ людей будет! -
И убили Марию
Перед апостолом.
Гореть
Пожар спокойно на погребе,
И он сидит в вертикальном положении
И думает, что ... уже Grab
В небе, это было явно принято.
Мэри встала и пошла
С кувшином воды в скважину.
И гость за ней и в перу
Dignal Мэри ...
Кулер
На рассвете отработавшего
До Tyveriady
Добыча. И рад,
Radied себе
Домой.
Jee его Мария,
И в надежде плакать моложе
Латинский, глаз и рот
Потрачены впустую. - Ты не один
Не сейчас, Мари стала!
Расцвет зеленый, наша красота! -
сказал Джозеф. - Чудо случилось
С тобой, мой осел!
Ну, Мэри, povinchaymos,
А потом ... - и не сказал: убьёт
На шоке. - и скрыть
В своем оазисе. - и в яму
Мария собралась
И тяжелые плача, рыдая.

Смотрите также:

Все тексты Тарас Григорович Шевченко >>>