Текст песни Василь Чудик - Сільська церковця

  • Исполнитель: Василь Чудик
  • Название песни: Сільська церковця
  • Дата добавления: 29.10.2018 | 09:15:04
  • Просмотров: 368
  • 0 чел. считают текст песни верным
  • 0 чел. считают текст песни неверным

Текст песни

Вона стоїть, її вже сотні літ,
І поглядом націлена у небо,
Немов ракета здиблена в політ,
Із світу іншого прилетіла до тебе.

Вона стоїть, а поруч все біжать
Роки волами, кіньми, літаками,
Пливуть у безвість, мов за раттю рать,
У війн яри (*), що поросли гробами.

Вона стоїть, хто камінь тут поклав,
В її основу першу звів цеглину,
Шматок гіркий од серця відірвав,
Офірував з плеча свою свитину.

Вона стоїть, збудована за гріш,
За грейцер зведена, але за той останній.
Як на межі добра і зла стоїш,
А далі, все – кінець людської грані.

Вона стоїть, задивлена увись,
Розкута і обміряна вітрами,
В ній предків заповіт - послухай, зупинись, |
Це він бринить: "Ми не були рабами". | (2)

Вона стоїть, часом догляне хтось,
І з віри чи з добра ще й кине щось на тацю,
І вдячно з вівтаря так дивиться Христос -
Той предок мученик, що увіковічив працю.

Перевод песни

She's been standing for hundreds of years,
And his gaze is fixed on the sky,
Like a rocket blown up in flight,
I flew to you from another world.

She is standing, and everyone is running nearby
Years of oxen, horses, planes,
They sail into obscurity, as a warrior,
In wars, ravines (*) overgrown with coffins.

She stands, who laid the stone here,
It was first based on a brick,
A piece of bitterness tore from the heart,
He offered his shrine from his shoulder.

It stands, built for money,
It was built for a grater, but for the last one.
As you stand on the border of good and evil,
And then, everything is the end of the human face.

She stands, staring up,
Untied and measured by winds,
In it the testament of ancestors - listen, stop, |
It is he who swells: "We were not slaves." | (2)

She is standing, sometimes someone will take care of her,
And out of faith or good he will throw something on the tray,
And gratefully from the altar so Christ looks -
That ancestor is a martyr who immortalized work.

Смотрите также:

Все тексты Василь Чудик >>>